Заразитися туберкульозом може кожен:від безхатченка до міністра

Сухоти в країні вже давно перестали бути хворобою бідних людей, попереджають фахівці. Заразитися туберкульозом може кожен: від безхатченка до міністра.

Офіціантка Ірина і не припускала, що підхопить паличку Коха. Думала, що хвороба вражає незаможніх та асоціальних людей, до яких себе аж ніяк не зараховувала.

— Працюю в елітному ресторані, особливо не перенапружуюся, добре харчуюся. Та коли почала кашляти без зупину, пішла до лікарні. Там зробили знімок і сповістили: «У вас туберкульоз», — каже жінка.

Лікування зайняло півроку, і тепер за найменшого натяку на кашель Ірина стрімголов біжить до лікарні. Утім, далеко не всіх хвороба змушує стежити за здоров’ям.

— Як правило, люди уникають лікування. Коли їм стає легше, забувають про хворобу, яка згодом повертається, але вже у складній, мультирезистентній формі, — розповідає голова правління фундації «Громадський рух «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко.

За його словами, епідемія туберкульозу, зареєстрована у 1995-му, лише набирає обертів.

— Незважаючи на позитивні зрушення у боротьбі з туберкульозом, рівень захворюваності і смертність від нього ще залишаються на епідеміологічном рівні, — констатує заступник голови Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально-небезпечним хворобам Ольга Стельмах.

Так, за оцінками ВООЗ, 16 відсотків українців, що вперше захворіли на туберкульоз, одразу мають мультирезистентну форму, що важко піддається лікуванню. Серед повторних випадків частота мультирезистенту перевищує 50 відсотків. Загалом наша держава віднесена до 27 країн світу, в яких зосереджено 85 відсотків усього тягаря найважчої форми туберкульозу.

— Державне фінансування заходів загальнонаціональної програми протидії туберкульозу на 2007—2011 роки дає змогу на сто відсотків забезпечити потребу в протитуберкульозних препаратах першого ряду для лікування хворих з новими випадками, проте лише на 60—80 відсотків — препаратами другого ряду, — наголошує О. Стельмах.