11 стало в країні нещасливою цифрою для любителів тютюнопаління й розпивання слабоалкогольних напоїв. Адже 11 липня 2009 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». Згідно з ним підвищилися розміри штрафів за порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами. Крім того, 11 лютого цього року почала діяти заборона розпивати пиво у скверах, парках, на вулицях, у закладах охорони здоров’я, культури, освіти, громадському транспорті та місцях його зупинки, підземних переходах, закритих спортивних спорудах, ліфтах, таксофонах, на дитячих майданчиках, у державних установах.
Нещодавно київська міліція відрапортувала про перші результати «антипивної» кампанії. Звісно, й тут не обійшлося без магії чисел — стражам порядку на вулицях вдалося спіймати на гарячому 11 тисяч порушників. На всіх їх очікує штраф. Рішення про покарання приймали керівники органу внутрішніх справ, їхні заступники та дільничні інспектори міліції. Ці посадовці визначали і розмір штрафу залежно від тяжкості скоєного та ставлення правопорушника до вчинку. Становив він від 17 до 85 гривень.
Щодо реального запровадження «пивної заборони», то виявилося, що в різних регіонах є дещо відмінна практика. У Києві, приміром, інспекторам патрульної служби не довіряють складати згадані протоколи — порушників привозять у відділок і там рішення приймають інспектори чергової частини або дільничні. Але в багатьох нарядах, особливо автопатрулях, є офіцер, от він і може скласти протокол. Фахівці вказують на важливий чинник — менталітет і традиції виховання — їх потрібно змінювати, щоб досягти помітних результатів. Щоправда, це справа багатьох літ і навіть поколінь. До речі, законодавець вказав конкретні місця, де не можна вживати слабоалкогольний допінг, а от щодо тютюнопаління настільки детально це не виписано.
А ще самі міліціонери мають демонструвати ставлення до проблеми через власний приклад. Бо порушник справедливо може зауважити: «Що ж ви мене штрафуєте, коли самі щойно кинули на асфальт недопалок?!». Людей потрібно дисциплінувати не тільки штрафом, а й привчати користуватися спеціально відведеними місцями для паління або закладами, де можна спокійно попити слабоалкогольні напої. Відтак слушними є думки і громадян, і багатьох правоохоронців: місць для куріння суттєво не побільшало. Нагадаємо, що скорочувати життя за допомогою тютюнового диму закон дозволяє лише у спеціальних місцях. Власники (орендарі) окремих приміщень зобов’язані відвести місця для куріння, обладнати їх витяжною вентиляцією чи іншими засобами видалення диму, а також розмістити інформацію про розташування таких зон та про шкоду тютюнопаління. Водночас на підприємствах громадського харчування для осіб, які не курять, повинно відводитися не менше половини площі закладу, звільненої від впливу тютюнового диму. У готелях некурці теж повинні мати прерогативу — для них мають резервувати щонайменше 50% номерів. Та особливої активності у тому сенсі ще не спостерігається (хіба що на залізниці з’явилися поодинокі вагони для некурців).
Геннадій КАРПЮК,співробітник департаменту зв’язків із громадськістю МВС України.
