Ранкове засідання 12 серпня

Верховна Рада у першому читанні підтримала проект закону про санкції, підготовлений урядом. Документ дає можливість Україні вводити санкції проти держав-агресорів, їхніх юридичних та фізичних осіб та їхньої власності. Відповідно до проекту, Україна отримає право через рішення РНБО вводити санкції з метою захисту своїх національних інтересів та з метою захисту громадян України.

Підставами для введення санкцій є:

1) пряма чи прихована збройна агресія проти України;

2) завдання шкоди українським громадянам;

3) експропріація української власності на незаконних підставах;

4) захоплення заручників;

5) здійснення перешкод для сталого економічного розвитку української держави.

Загалом цей законопроект дає можливість введення 29 видів санкцій. У тому числі: замороження активів, заборона на в’їзд, арешт активів, обмеження користування радіочастотним ресурсом, Інтернетом, введення низки економічних та фінансових важелів проти держав-агресорів, проти їхніх компаній та фізичних осіб.

«З 2005 року Україна навіть не мала юридичної можливості приєднатися до санкцій ЄС, бо була відсутня законодавча база. Ми отримали підтримку від Заходу, але тепер маємо продемонструвати всьому світу, що ми самі вміємо себе захищати. Ми усвідомлюємо, що введення санкцій матиме наслідки і для української економіки, але ця ціна ніщо порівняно з жертвами українських солдатів, українського населення, яке розстрілюють терористи, підтримувані Російською Федерацією. Прийняття цього закону — це відповідь на питання: це український парламент чи парламент іншої держави. Врешті, це питання національної гідності», — наголосив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час доповіді цього проекту.

Водночас Голова Верховної Ради Олександр Турчинов, звертаючись до народних депутатів, зауважив: «Давайте продемонструємо позицію. Ми почали люстраційний процес, і я зроблю все, щоб він був доведений до завершення. Тому, будь ласка, проявіть позицію, станьте поруч і захищайте власну країну».

За основу проект закону «Про санкції» підтримали 243 депутати (ВО «Батьківщина» — 76, ПР — 0, «УДАР» — 38, група «Економічний розвиток» — 28, група «За мир та стабільність» — 0, група «Суверенна європейська Україна» — 28, ВО «Свобода» — 35, позафракційні — 38).

Водночас, аби пришвидшити підготовку проекту до другого читання, уряд виявив готовність під час перерви зустрітися з народними депутатами та профільним комітетом з тим, щоб врахувати всі пропозиції обранців та о 16-й годині проголосувати законопроект в цілому.

Народні депутати 289 голосами підтримали постанову, відповідно до якої Верховна Рада передала свій автопарк силовим структурам, які працюють у визволених містах, містечках, селищах і селах Луганської та Донецької областей. Йдеться про передачу 41 автомобіля, серед яких авто марки «Шкода», «Опель» та «Тойота». «У звільнених містах повністю знищена матеріально-технічна база, на якій працювали виконавчі та силові структури», — зауважив Голова Верховної Ради Олександр Турчинов.

Водночас парламент у першому читанні ухвалив президентський проект закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо деяких питань оподаткування благодійної допомоги. Проектом передбачається звільнити у період проведення антитерористичної операції та після її завершення — до 31 грудня (року, наступного за роком, у якому завершено АТО) від оподаткування податком на доходи фізичних осіб благодійної допомоги, що надається на користь таких учасників бойових дій.

Крім того, парламент ухвалив низку законів, які стосуються діяльності правоохоронців у зоні проведення АТО. Це, зокрема, Закон «Про внесення змін до Закону України «Про міліцію» щодо умов застосування сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї у районі проведення антитерористичної операції» та зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану та у районі проведення антитерористичної операції.

Верховна Рада не змогла включити до порядку денного жодного законопроекту щодо виборів народних депутатів. Невдалою виявилася вже перша спроба. Серед шести законопроектів, які пропонувалися на обговорення депутатів, найбільше голосів (200 «за») отримав проект Сергія Соболєва, який передбачав проведення перегонів за відкритими партійними списками (жодного голосу не дали фракція Партії регіонів та група «За мир та стабільність»). Найменшу підтримку дістав проект, який пропонував запровадити виключно мажоритарну систему виборів. За нього проголосувало лише 95 депутатів. Тож Голова Верховної Ради оголосив у роботі сесії перерву та запросив лідерів фракцій та груп на нараду. Однак позитивного результату досягти не вдалося. Як зауважив Голова Верховної Ради, перемовини відбувалися важко, і депутати домовилися винести на голосування два проекти законів. Один із них передбачав вибори за частково відкритими списками, інший вдосконалював чинну змішану систему виборів. Перший доповідав голова фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв. За його словами, цей проект модифікує виборчу систему, за якою відбувалися вибори у 2006—2007 роках. Зокрема, відкриваються списки партій. Крім того, у документі йдеться про скорочення кампанії, зменшення фінансування на вибори.

Інший проект про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення законодавства про проведення виборів народних депутатів передбачав вдосконалення чинної на сьогодні змішаної системи. «У випадку, якщо ми не ухвалимо жодного проекту, у нас залишається достатньо проблемний і незбалансований закон, який ухвалювався за ініціативою Януковича і за яким відбулися останні вибори до парламенту», — зауважив Олександр Турчинов. Утім, даний проект набрав лише 150 голосів.

Народний депутат Ігор Мірошниченко (ВО «Свобода») запропонував поставити на голосування внесений ним Виборчий кодекс, та він також не набрав необхідної кількості голосів — 162. Насамкінець головуючий повідомив, що якщо буде готовність народних депутатів, то до цього питання сесія зможе повернутися після 16-ї години.

Законопроект «Про очищення влади», на ухваленні якого наполягли активісти та представники більшості, депутати також провалили. Його підтримало лише 188 обранців («Батьківщина» — 67, ПР — 1, «УДАР» — 35, група «Економічний розвиток» — 1, група «За мир та стабільність» — 0, група «Суверенна європейська Україна» — 22, ВО «Свобода» — 35, позафракційні — 27). Натомість сесія включила до порядку денного проект (реєстр. № (4429а) регіонала Сергія Матвієнкова, який, за словами Олександра Турчинова, забезпечує 100-відсоткову люстрацію всіх.

Під час виголошення заяв на початку ранкового засідання голова фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв заявив, що фракція вимагає негайного внесення до парламенту та ухвалення Угоди про асоціацію з ЄС. Ратифікація Угоди, наголосив депутат, — це запорука курсу, який обрали мільйони наших громадян на площах, майданах під час Революції гідності.

«Наша фракція наполягає, щоб ми дослухалися багатомільйонної громадськості й внесли сьогодні на голосування закон про очищення влади», який дозволить зробити все можливе, щоб парламент України, можливо, вперше за всі 23 роки незалежності, поставив питання про те, що ключові параметри життя повинні дотримуватися всіма співгромадянами. І ті, хто виступає за розкол держави, сепаратизм, тероризм, і ті, хто виступає з позиції старого, не можуть далі існувати як одне ціле в цьому суспільстві. Маємо чітко розділити всіх тих, хто пропагує новий спосіб життя, і тих, хто тягне нас назад», — наголосив також С. Соболєв.

Що ж стосується закону про вибори, то позиція фракції залишається незмінною, зазначив він. «Закон про вибори має бути на підставі пропорційної системи за відкритими списками. Ми вважаємо, що це єдиний спосіб вберегти територіальну цілісність країни, провести перегони по всій країні й забезпечити достойне представництво в наступному парламенті всіх здорових сил суспільства», — сказав парламентарій.

Під час виголошення цієї заяви парламентську трибуну оточили депутати з фракції «Батьківщина». Всі вони були одягнуті в білі футболки з написом: «Вимагаємо ратифікації Угоди з ЄС». Перед парламентською трибуною вони розгорнули банер із написом: «Затягування ратифікації Угоди з ЄС -це план Путіна».

Про готовність голосувати за законопроект про вибори народних депутатів за відкритими партійними списками заявили й представники фракції «УДАР». «Ударівці» готові підтримати й законопроект про очищення влади. Його, за словами голови фракції Віталій Ковальчука, потрібно включити до порядку денного, щоб спільно з громадськими організаціями доопрацювати і потім ухвалити.

А зранку під Верховною Радою відбулася широкомасштабна акція з вимогою ухвалити законопроект про люстрацію та нове виборче законодавство. Участь у ній брали, зокрема, представники ВО «Свобода», партії «ВОЛЯ», а також активісти ініціатив «Реанімаційний пакет реформ», «Громадський люстраційний комітет», «Люстраційна сотня», «Автомайдан» та громадянський рух «Чесно».

Активісти вимагали, аби новий закон про вибори народних депутатів передбачав відкриті списки, зниження прохідного бар’єра до трьох відсотків, прозоре фінансування виборчих кампаній та невідворотність покарання за злочини проти виборчих прав. Крім того, активісти вважають неприпустимим підвищення виборчої застави, яке узалежнить новий парламент від олігархів.

Довідково

Верховна Рада ратифікувала Угоду між Україною та Малайзією про направлення Малайзійського персоналу до України у зв’язку з падінням літака «Malaysіan Aіrlіnes» рейсу MH17.

Дослівно

Голова Верховної Ради Олександр Турчинов: «Безумовно, Верховна Рада сьомого скликання напередодні свого фінального етапу роботи. Є сподівання, що нова Верховна Рада значно краще, ефективніше працюватиме. Але для цього потрібно ухвалити зміни до виборчого законодавства».

У центрі Мустафа Джемілєв.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.