У середині вісімдесятих років минулого сторіччя військові гідрографи Чорноморського флоту під час планового обстеження морського дна на екрані ехолота побачили... стіни. Через двадцять років цю інформацію перевірили українські археологи. І в зазначеному місці знайшли вочевидь штучного походження спорудження у формі правильних пірамід, що «вишикувалися» по прямій лінії.
«Ареал знаходження» древніх і загадкових архітектурних об’єктів два роки тому розширила публікація в одній з київських газет. У замітці автор стверджував, що на Луганщині виявили «велетенські піраміди, дуже схожі на єгипетські...»
Таке само формулювання вживали кримські вчені, рапортуючи про те, що на території півострова вони виявили майже чотири десятки аналогічних об’єктів.
Севастополець Віталій Гох ще в 1996 році винайшов і запатентував прилад, який, окрім іншого, він використовував для пошуків підземних вод. Три роки потому його винахід згенерував сенсацію: при дослідженні околиць Севастополя з приводу природних джерел прісної води прилад показав, що в ґрунті є аномалія. Для розкриття загадки В. Гох з помічниками взялися за лопати й ломи. Поглибившись на десять метрів, старателі зупинилися: дивна порода механічному впливу практично не піддавалася. Зразки «суперматеріалу» віддали на аналіз. Результат приголомшив: матеріал не природного, а штучного походження. З нього були створені блоки розмірами два з половиною на півтора метра. Аналіз хімічного складу будматеріалу теж не додавав ясності — маса містила в собі, крім широко розповсюдженого в Криму гіпсу, також тваринні білки, рідке скло й свинець. Усе це «з’єднання» вкрито закисом міді. Учені знають, що цю «хімію» з давніх давен використовували як антисептик: захищали вапняк від руйнуючого впливу грибків. У тому числі й при зведенні пірамід у Єгипті.
Подальша модернізація приладу й інтенсифікація досліджень дозволили дослідникам дійти сенсаційного висновку: об’єкт — не що інше, як «циклопічна споруда пірамідальної форми», що сховалася на шестиметровій глибині під землею, якщо рахувати від вершини піраміди. Повні розміри об’єкта визначили наступним чином: довжина сторони основи — сімдесят два метри, висота — сорок п’ять. Співвідношення цих розмірів «класичне» для пропорцій єгипетських пірамід.
Золото й сфінкс — у Криму?
Дещо з «пірамідної класики», за словами учасників пошуків у Криму, виявилося на містичному рівні. Так один з товаришів Віталія Гоха, який взяв із шурфу зразки породи для вивчення, раптово помер. Орендована для прискорення процесу розкопок техніка раптово й безпричинно виходила з ладу: ламався гідромолот, згорів вантажний ЗІЛ, в екскаватора «Білорусь» лопнула рама...
Проте інтенсивні пошуки, за словами дослідників, дали серйозний результат: на околицях Севастополя практично на одній лінії виявили шість пірамід (одна з них — на морському дні неподалік від курортного селища Форос).
В 2001 році сенсаційність відкриття пірамід у Криму підсилилася повідомленням про те, що в одній з них прилад явно виявляє... статую сфінкса.
Ажіотаж у пресі навколо кримських пірамід тихо зійшов нанівець. Можливо, не останню роль у цьому зіграло й те, що допитливі журналісти розкопали давній «прокол» Віталія Гоха. «Пірамідній» лихоманці передувала золота: розвідувач поширив інформацію про те, що на околицях Севастополя він відкрив родовище золота.
У твердженні була правда, але не повна. Золото в одній з полонин дійсно знайшли. Але при подальшому розслідуванні виявилося, що «джерелом» дорогоцінного металу виступив... один із севастопольських заводів «оборонки», у порушення екологічних правил вивозили промвідходи, серед яких були радіодеталі з контактами, покритими найтоншим шаром золота.
Севастополь—Балаклава.
