Принаймні його палкий прихильник. І єдиний, хто переклав на українську мову книжку Махатми Ганді «Педагогіка ненасильства»
Цікавий факт. Коли я готував цей матеріал, комп’ютер підкреслив червоним слова «Махатма», «Ганді» і «ненасильство», вказуючи на те, що в українському лексиконі таких слів немає. Може — не потрібні?
Говорить професор Володимир Василенко:
— У світі Махатму Ганді вважають одним із провідників людства. Саме завдяки йому Індія без жодної краплі крові вийшла з-під протекторату Великої Британії. А його філософія ненасильства є основоположною в міжнародному співіснуванні. Адже недаремно 15 червня 2007 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію, згідно з якою Міжнародний день ненасильства відзначається саме 2 жовтня — в день народження Ганді. «Око за око робить усіх сліпими», — казав Ганді. Хіба Христос і Будда не проповідували подібне? Махатма Ганді пропагував ненасильство в один із найбільш насильницьких періодів розвитку людства — в ХХ столітті. Революція в Росії, Друга світова війна, ядерні конфлікти і холодна війна... Саме в цей час Махатма Ганді протиставляв себе, як слабку людину, і свою філософію любові і ненасильства жахливій машині людиноненависництва, насильства і жорстокості, що панувала у світі. На жаль, тоді українці були втягнуті у всі ці процеси, і нам було не до філософії Ганді. Проте великий філософ виправдав і наше невігластво, адже одне з його тверджень — людина може не вміти читати і писати, головне, щоб вона мала високоморальний характер.
Словничок. «Махатма» у перекладі — «Велика душа».
Виявляється, професор Володимир Василенко — знаний в Індії вчений, передусім як автор книжок про Ганді. А коли у 2002 році Президент України відвідував цю країну з офіційним візитом, то згадував там і праці Василенка про видатного філософа і мислителя Махатму Ганді.
«Я намагаюся на свій власний розсуд втілювати вічні істини в нашому повсякденному житті з його проблемами... Я не можу сказати світові нічого нового. Все, що я зробив, — це експериментував з істиною та ненасильством у настільки широкому масштабі, в якому тільки міг». 
(Махатма ГАНДІ, 1936).
А Надзвичайний і Повноважний Посол Індії в Україні Дебабрат Саха у виступі на презентації у Кіровограді 5 березня 2006 року книжки Володимира Василенка «Тагор» зазначив: «Для мене велика честь, що сьогодні українські вчені активно досліджують історію Індії, як давню, так і новітню. Якщо подивитись на карту, то важко не побачити, що відстань між нашими країнами вельми значна. Але, незважаючи на це, зв’язки між нашими народами існують уже понад 3500 років... Тепер Україна — один із стратегічних партнерів Індії. Проте співробітництво повинно бути не лише на державному, а й на рівні особистого спілкування громадян обох країн. Тож взаємне розширення знань про культуру відіграє у цьому надзвичайно важливу роль. Щоправда, всі ті книжки подавалися російською мовою у перекладі з англійської».
«Ганді продовжує те, що розпочав Будда. За вченням Будди перед Духом Любові стоїть завдання створити у світі Нові Духовні Умови; у вченні Ганді Дух Любові саме і робить спробу змінити всі людські взаємини». 
(Альберт ШВЕЙЦЕР).
Щоб зрозуміти всю глибину і любов до людей філософії Махатми Ганді, необхідно принаймні прочитати хоча б одну з його робіт. Віднедавна твори великого Ганді можна почитати українською мовою — завдяки професору Володимиру Василенку (на знімку). Людині, яка сповідує людські цінності і в вихованні молоді, і в своєму власному житті.
На знімках: Володимир Василенко і Надзвичайний і Повноважний Посол Індії в Україні Дебабрат Саха (2006); книжка Ганді у перекладі на українську мову Володимира Василенко, видання 2009 року.
Фото автора та з архіву Володимира Василенка.
НАША ДОВІДКА
Володимир Василенко — професор, доктор педагогічних наук, дійсний член Міжнародної кадрової академії. Народився 19 квітня 1954 року в Кіровограді. У 1976-му закінчив факультет іноземних мов Кіровоградського державного педагогічного інституту імені Пушкіна. Працював у ньому з 1978-го по 1995-й деканом та проректором з навчально-виховної роботи. Кандидат педагогічних наук (1982), доктор педагогічних наук (1994). З 1995-го — ректор Кіровоградського соціально-педагогічного інституту «Педагогічна академія». Має опубліковані праці: «В. О. Сухомлинський про самовиховання школярів: навчальний посібник для студентів педінститутів» (1982); «Педагогика правды и ненасилия. Избранные педагогические сочинения Махатмы Ганди» (1993); «Концепция национального образования Махатмы Ганди» (1994), «Проблема вдосконалення уроку в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського» (1994); «Махатма Ганди» (1998); «Тагор» (2006) тощо. Сьогодні активно працює з молоддю, яка навчається в Педагогічній академії та в Інституті комерції (Кіровоград).