Бізнес не може будуватися на примсі чиновників, інакше в ньому немає сенсу

Декілька тижнів не вирішується доля судна «Preventer», що стоїть на рейді порту «Южний», чекаючи лоцманського проведення до вантажного причалу ТОВ СП «НІБУЛОН». Відповідно до зовнішньоекономічного контракту теплохід повинен доставити з Миколаєва до Ірану 60 тисяч тонн українського ячменю. На жаль, контракт зривається.

Річ у тім, що капітан Миколаївського морського торгового порту Павло Рябчиков заборонив заводити судно в Бузько- Дніпровський лиманський канал через нібито більші габарити теплохода, які «можуть спровокувати виникнення аварійної ситуації». Начальник морпорту Василь Капацина з капітаном солідарний: ризик невиправданий. Капітана й начальника Миколаївського морпорту підтримує Міністерство транспорту і зв’язку: судно до нібулонівського термінала заводити не можна!

Розуміючи абсурдність ситуації, що склалася, капітан порту пропонує «НІБУЛОНу» вихід: завантажити «Preventer» у Миколаївському морському торговому порту — на рейді або біля причалу. Важливий факт: неустойка за вимушений простій судна обходиться «НІБУЛОНу» щодоби в 45 тисяч американських доларів, зрив закордонного контракту тягне понад мільйон доларів збитків.

Конфлікт інтересів, у центрі якого за волею обставин опинився «Preventer», сприймався б по-іншому, якби не було між морпортом і «НІБУЛОНом» багаторічного жорсткого протистояння, що особливо загострилося в період міністерського правління Йосипа Вінського.

«НІБУЛОН» щодо перевалки вантажів перебуває в нерівних умовах зі своїм конкурентом — Миколаївським морпортом: глибини порту на метр більші — 10,3 м. Така істотна перевага цілком задовольняла морпорт, тому, коли «НІБУЛОН», який інтенсивно розвивається, шість років тому порушив питання днопоглиблення за власний кошт, йому жорстко відмовили.

— Що частіше ми порушували це питання, то більше створювали собі проблем, — згадує генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський (на знімку). — Нескінченні перевірки, комісії, судові позови... Але ми все це витримали й домоглися справедливості. Нещодавно Антимонопольний комітет зобов’язав Міністерство транспорту і зв’язку у двадцятиденний термін усунути перешкоди щодо днопоглиблення, інакше буде порушено справу за фактом антиконкурентних дій.

— У цьому випадку ситуація з «НІБУЛОНом», морським портом і Мінтрансом — новий виток боротьби нашої компанії за існування, — переконаний Вадатурський. — Ці події ще раз підтверджують: вітчизняному бізнесу не можна розслаблюватися. За вісімнадцять років свого розвитку «НІБУЛОН» пережив безліч рейдерських атак. Ми працюємо відкрито, цивілізовано, у рамках правового поля, але, на жаль, у нашій країні хоч греблю гати бажаючих зазіхнути на чужий, добре налагоджений прогресивний бізнес. На жаль, «НІБУЛОН» має багатий досвід боротьби з рейдерськими зазіханнями. Не дуже давно ми відбивалися від наїздів з боку іноземних власників Чорноморського суднобудівного заводу. Сорок днів нас не пропускали на робочі місця, перегороджували дорогу залізничною платформою, перекривали автомобільну дорогу з метою створити в місті скупчення вантажівок, пробки, ажіотаж, спровокувати проти нас населення. На вулицях міста в заторах простоювало до 800 автомобілів: уявляєте весь цей жах? Потім була рейкова війна: розкурочували рейки «НІБУЛОНу», щоб паралізувати роботу підприємства на залізничному транспорті. За певну винагороду возили «невдоволених» селян у столицю на страйк...

Ситуація із судном «Preventer» — кільця одного ланцюга, боротьба з «НІБУЛОНом», але вже з боку морських воріт міста. Тут чітко простежується комерційна зацікавленість портового менеджменту. З приходом у керівне крісло Василя Капацини боротьба морпорту й Мінтрансу з «НІБУЛОНом» активізувалася, й це не дивно. При суднозаходженні за кожну тонну вантажу стягується в середньому по 5 доларів. Ми два роки домагалися зниження ставки: результату немає. Запитаєте, куди йдуть гроші? Приміром, на поглиблення державного БДЛК до афільованих приватних портів, на інші мінтрансівські проекти з комерційною вигодою для певних осіб, на розвиток приватних агентських і стивідорних компаній, що паразитують на державному ґрунті...

Протистоянням у морпорту серйозно занепокоєні голова облдержадміністрації Олексій Гаркуша та міський голова Володимир Чайка. Вони звернулися до Міністерства транспорту і зв’язку з настійним проханням усунути перешкоди для реалізації інвестиційного проекту: невизначеність може спричинити зрив важливого для держави експортного контракту та значні втрати для державного бюджету.

Олексій Опанасович розкриває товсту папку з документами.

— Дивіться: все з ніг на голову. В один день по морпорту видаються чотири взаємовиключних розпорядження, спочатку заборона на вхід судна, потім пошуки підстав. Відомо, що жодних обмежень до суднозаходження немає: усьому світу оголошені глибини й ширина каналу, мореплавці давно на них орієнтуються, каналом пройшло більше двохсот суден такого ж класу, як «Preventer», торік канал без проблем прийняв два судна з ідентичними параметрами. Як потерпіла сторона, ми звернулися в лоцманську службу за відповідним висновком фахівців. Ситуацію з «панамаксом» відпрацювали на тренажерах, і ми одержали на руки позитивний висновок. На жаль, документ на рішення капітана порту не вплинув. Якщо морпорт і Мінтранс стверджують, що є місця замулювання, що заважає терміново вжити заходів з їх розчищення? Адже нині на каналі працює земкараван, і це лише на два-три дні роботи. Але ж ні! Ми запропонували декілька інших конструктивних варіантів: розчистити передусім вузькі місця каналу, якщо вони є, або зменшити осадку судна до 8 метрів, застосувати буксирний і гідрографічний супровід — з боку морпорту знову ніякої реакції. Коли постало питання про суднозаходження «Preventerа» до перевантажувального термінала «НІБУЛОНу», порт шукав нові причини, потім вирішив проміряти глибини каналу й «наміряв», що канал чомусь раптом... звузився. Але нас і мореплавців офіційно про це ніхто не сповіщав.

Якщо це так, то оцінку такому волаючому факту повинні дати правоохоронні органи: вочевидь посадова недбалість, що завдала фінансової та моральної шкоди нашій компанії, підірвала імідж держави. Принаймні у цивілізованому світі такі речі кримінально карані. За попередні роки «НІБУЛОН» завдяки своїй діяльності приніс Миколаївському морському торговому порту й ДП «Дельта-лоцман» дохід у вигляді 40 мільйонів гривень цільового канального збору, що мав піти на чищення і днопоглиблення каналу. На жаль, донедавна канал ніхто й не збирався поглиблювати. Ми були змушені вийти з пропозицією до уряду про зняття Капацини з обійманої посади за діяльність, що заподіює шкоди державі. Але тепер ми бачимо, чим обертаються подібні прохання.

На жаль, не тільки в Героя України, генерального директора ТОВ СП «НІБУЛОН» Олексія Вадатурського не склалося з Міністерством транспорту і зв’язку. До Президента України із тривожною заявою звернулися й інші керівники провідних приватних компаній портової галузі, які засуджують конфліктну політику Міністерства транспорту і зв’язку. Морські термінали приватної форми власності, що працюють у державних портах і за їхніми межами, відповідно до офіційної статистики переробляють близько двох третин морських вантажопотоків. Життя підтвердило: конструктивне співіснування двох форм власності в рамках правового поля сприяє економічному розвитку держави.

Але міністерство, що є представником держави, на переконання авторів колективного звернення, «підмінило стратегію економічного співробітництва і взаємодії всіх форм власності на постійно діючий механізм інтриг», почало ділити суб’єктів господарювання на «чужих» і «своїх». Замість того, щоб впроваджувати прогресивні приватні й державні форми партнерства, створювати вигідні умови для чесного бізнесу, викорінювати корупцію, «керівництво галузі намагається нав’язати ринковій економіці чужі для неї принципи соціалістичного регулювання».

Особливе занепокоєння керівників приватних морських компаній викликає той факт, що деякі міністерські функціонери в морській галузі переслідують власні бізнесові інтереси. «Використовуючи адміністративний ресурс, вони займаються тіньовою приватизацією морегосподарського комплексу, будь-яким способом знищують конкурентів, які чесно будують свій бізнес, інвестують розвиток морських портів і терміналів...» Представники приватного морського бізнесу висловили сподівання, що Президент України зустрінеться з ними і вислухає їхню точку зору на розвиток морської стратегії України.

— Через надумані, безвідповідальні відмовки зафрахтоване нами судно бовтається на рейді, контракт під загрозою зриву, — обурюється Олексій Вадатурський. — Наш перевантажувальний термінал забитий ячменем, і для того щоб виконати інші контракти з Ефіопією, у тому числі за світовою програмою ООН, «НІБУЛОН» повинен перенаправляти своє зерно на портовий елеватор конкурента й платити йому за послуги. «Preventer» теж примушують підігнати до причалу конкурентів. Ми змушені припинити прийом ячменю, і його ціна на зерновому ринку вже впала на 40 гривень за тонну. Хто його купує? Можливо, що наші конкуренти, які орендують площі в морського торгового порту. Таке загарбницьке поводження неприпустиме, воно нічого спільного не має із цивілізованою здоровою конкурентною боротьбою.

Хоч би де ми працювали, до нас скрізь ставляться шанобливо: в Полтавській, Черкаській, Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській областях. «НІБУЛОН» у такий складний час впроваджує потужну інвестиційну програму, дає роботу 15 тисячам українських будівельників, люди задоволені, щиро вдячні. А тут, удома, по сусідству, просто дивуєшся, як можна так віроломно, безцеремонно і, головне, безкарно втручатися в чужу господарську діяльність, прикриваючись державними інтересами. Бізнес не може будуватися на примсі корумпованих чиновників, інакше в ньому немає сенсу. Я змушений звернутися до Президента України з проханням про захист конституційних прав і припинення чиновницької сваволі щодо нашої компанії.