За даними ВООЗ, у світі налічується 45 мільйонів сліпих людей, із них близько 1,5 мільйона — діти. Визначаючи, що сліпота та слабкозорість є однією з основних проблем світової охорони здоров’я та що в більшості випадків їх можна було б попередити, ВООЗ розробила Глобальну програму боротьби зі сліпотою «Зір-2020» під гаслом «Право на зір».
За результатами епідеміологічних досліджень, у списку причин сліпоти практично у всіх регіонах світу друге місце належить глаукомі. Слід підкреслити, що серед усіх офтальмологічних захворювань глаукома є найпідступнішим. Непомітно, як правило, безболісно, вона призводить до повної незворотної втрати зору. Найчастіше це відбувається внаслідок підвищення тиску в оці.
У 2008 році в Україні на кожні 100 тисяч населення було зареєстровано 566,2 хворих на глаукому. Ще стільки ж можуть не здогадуватися про наявність у них захворювання, і кожен пересічний громадянин може бути ним уражений. Якщо у вас у роду хтось страждав на глаукому, вам за 40 років, маєте супутню судинну патологію (цукровий діабет, мігрені), схильні до спазмів судин, палите, були травми або хірургічні втручання на оці — ви перебуваєте у групі ризику. Якщо, дивлячись на світло, бачите райдужні кола, відчуваєте затуманення, в полі зору відчуваються зміни, не втрачайте час, звертайтеся до офтальмолога.
Важливим кроком у профілактиці сліпоти внаслідок глаукоми є її рання діагностика та вчасне лікування. Рання діагностика глаукоми передбачає огляд зорового нерва (комп’ютерне визначення стану нервових волокон) та контроль внутрішньоочного тиску, вимірювання товщини рогівки (пахіметрія) та визначення поля зору (периметрія). Після встановлення діагнозу та призначення лікування пацієнт має перебувати на диспансерному спостереженні, дотримуватись рекомендацій та вчасно відвідувати лікаря. За будь-яких змін функцій, побічної дії ліків потрібно одразу повідомити про це свого лікаря. І хоча вилікувати глаукому, на жаль, не можна, зберегти зір можливо.
За інформацією, наданою Центром мікрохірургії ока.
