Ранкове засідання 22 липня

Верховна Рада затвердила Указ Президента України «Про часткову мобілізацію». За таке рішення проголосували 232 народні депутати. Рішення глави держави підтримали фракції парламентської коаліції — «Батьківщина», «УДАР» і «Свобода», депутатські групи «Економічний розвиток», «Суверенна європейська Україна» і частина позафракційних депутатів. Не голосували фракції Партії регіонів (лише 2 голоси «за»), КПУ — 0, депутатська група «За мир і стабільність» — 0.

Під час обговорення цього питання багато депутатів пропонували провести закрите засідання парламенту, щоб почути відповіді від керівників силових відомств на всі болючі запитання. На це Голова Верховної Ради Олександр Турчинов відповів, що він мав розмову з міністром оборони, котрий зараз разом із керівником Генштабу перебувають у зоні АТО. Глава парламенту запевнив народних депутатів, що матиме можливість домовитися з Президентом і керівництвом Міноборони та Генштабу щодо проведення закритого засідання ще цього тижня. Водночас О. Турчинов закликав відповідально ставитися до роботи і не зривати міністра оборони з місця проведення АТО, адже він має виконувати свої обов’язки.

Глава парламенту пояснив необхідність ухвалення нового (уже третього) рішення про часткову мобілізацію. Верховна Рада приймає рішення щодо проведення часткової мобілізації на обмежений термін — 45 днів, і оскільки чергові 45 днів завершилися, а військові дії ще тривають, у військового керівництва держави повинна бути можливість мобілізувати таку кількість людей, скільки знадобиться. Указ Президента має бути затверджений парламентом упродовж двох днів.

Представив у парламенті президентський указ про часткову мобілізацію від 21 липня 2014 року секретар Ради національної безпеки та оборони Андрій Парубій. «Цей указ глава держави підписав на підставі рішення РНБО від 17 липня із урахуванням аналізу ситуації на сході України, яка свідчить, що Росія продовжує ескалацію конфлікту», — повідомив Парубій.

За словами секретаря РНБО, протягом останнього тижня поблизу кордону України з Росією було здійснено перегрупування російських військ та їх нарощування, і на даний момент на україно-російському кордоні в Донецькій та Луганській областях перебуває майже 41 тисяча російських військовослужбовців, 150 танків, 1400 одиниць бронетехніки, 500 одиниць артилерійських систем, а ще близько 300 одиниць військової техніки -танки, БТРи, системи «Град», «Торнадо» — розташовані на кордонах України на інших напрямках.

З початку проведення АТО вже було проведено два етапи мобілізаційного розгортання, а нині пропонується третій етап часткової мобілізації. На сьогодні мобілізовано 53 військові частини Збройних Сил та 18 частин інших військових підрозділів, що дозволило захистити український кордон та запобігти вторгненню російських військ. На запитання, скільки вже було мобілізовано до армії та скільки передбачається мобілізувати під час нового етапу, секретар РНБО відповів, що ця інформація є закритою.

Водночас у РНБО помітили, що за останній тиждень успіхи наших Збройних Сил призвели до зміни тактики противника — Росія збільшує обсяги незаконного постачання бойовикам важкої бронетанкової техніки, артилерійських і зенітно-ракетних систем. Бойовики обстрілюють порожню територію Росії, а у відповідь наносять удари по наших військових та житлових кварталах і мирних мешканцям. Під прикриттям таких обстрілів відбуваються спроби прориву з Росії через український кордон колон військової техніки.

Парубій наголосив, що на даному етапі мобілізації буде зроблено акцент на забезпеченні військових частин та військовослужбовців. Буде доукомплектовано ті військові частини, які беруть участь у проведенні АТО. Окрім того, Міноборони розробило систему відпусток для військовослужбовців, які перебувають у зоні АТО. Парубій також запевнив, що всі військовослужбовці, які перебувають у зоні АТО, отримають статус учасників бойових дій.

Під час обговорення президентського указу про часткову мобілізацію лунали різні думки. Леся Оробець («Батьківщина») заявила, що країна перебуває у невизначеному стані — не воєнний стан, а АТО, при цьому вже проводимо третю мобілізацію, не створено єдиної вертикалі управління всіма воєнними діями, не відома точна кількість загиблих. Вона запропонувала, перш ніж оголошувати додаткову мобілізацію, провести закрите засідання парламенту за участю керівництва держави і тоді приймати рішення. На це А. Парубій відповів, що проведення закритих засідань парламенту — це повноваження Верховної Ради.

Ігор Єремеєв («Суверенна європейська Україна») закликав ввести воєнний стан, оскільки на Донбасі іде війна, а не АТО. Він також наполягав заслухати на засіданні парламенту керівника АТО, міністра оборони, щоб почути відповіді на всі кричущі запитання, у тому числі й щодо незаконного призову єдиного годувальника у сім’ї, щодо заробітної плати військовослужбовців та звільнення їх від сплати відсотків за банківськими кредитами.

Затим Верховна Рада прийняла низку заяв і постанов. У заяві парламенту «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» депутати наголосили, що «агресія Російської Федерації проти України вже стала загрозою життю і безпеці не лише українських, а й іноземних громадян, і набуває реальної загрози всьому світовому миропорядку». Верховна Рада, засуджуючи агресивну політику російської влади проти України, звернулася до міжнародних та європейських організацій, лідерів країн світу з такими пропозиціями: вжити усіх необхідних заходів для розслідування обставин трагедії; встановити та притягти до відповідальності винних у вчиненні терористичного акту; визнати самопроголошені організації ДНР і ЛНР терористичними; вжити спільні з Україною заходи, у тому числі у військово-технічній сфері, спрямовані на припинення діяльності терористичних угруповань, що ведуть військові дії проти України та є загрозою миру і стабільності в світі.

У заяві Верховної Ради «Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму» парламент закликав країни ЄС, США, інші народи, які будують світ миру, демократії і загальнолюдських цінностей, вжити термінових і дієвих заходів економічного, політичного, дипломатичного тиску на Росію як державу, яка несе загрозу безпеці сучасної Європи і світу — з метою виведення з території України російських підрозділів, припинення постачання терористів найманцями, озброєнням, технікою та іншими припасами, звільнення тимчасово окупованої території України.

Після голосування за затвердження президентського указу про мобілізацію, Верховна Рада проголосувала за вилучення з сесійної зали народного депутата від Партії регіонів Миколи Левченка (на знімку). Левченко виступав із парламентської трибуни з антидержавницькими закликами, тож головуючий О. Турчинов перервав його виступ. Потім зчинилася сутичка між депутатом-регіоналом Миколою Левченком та «свободівцями». Глава парламенту поставив на голосування рішення про видалення Левченка із сесійної зали на три пленарні засідання, що підтримав 171 депутат. Оскільки таке рішення є процедурним питанням, тож голосів було вдосталь.

Після того, як Левченка видалили з сесійної зали, фракція Партії регіонів залишила сесійну залу.

Потім парламент прийняв ще одне, безумовно, історичне рішення, завдяки якому в парламенті може припинити діяльність фракція КПУ: депутати підтримали за основу та в цілому законопроект № 4307а «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо кількісного складу та припинення діяльності депутатських фракцій (депутатських груп)». За відповідне рішення проголосували 232 депутати. Законом визначається, що депутатська фракція чи група, склад якої став меншим від мінімальної кількості народних депутатів, визначеної частиною четвертою статті 59 Регламенту, через 15 днів після дня настання такого факту оголошується Головою Верховної Ради України розпущеною.

— Це чесне і справедливе рішення, — сказав глава парламенту Олександр Турчинов після голосування. І заявив, що одразу передасть цей закон на підпис Президентові України, а після його підписання оголосить про розпуск фракції КПУ у Верховній Раді.

Після перерви у ранковому пленарному засіданні у сесійній залі зібралося дуже мало депутатів. О. Турчинов зробив зауваження керівникам депутатських фракцій і груп, які не забезпечили присутність народних депутатів. «Це ганебна практика, коли ми не можемо працювати увесь день», — сказав Турчинов і навіть пригрозив закрити парламентський буфет. Депутати продовжили розгляд і обговорення питань порядку денного, однак голосувати вирішили пізніше, коли буде кворум у сесійній залі.

Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Законом збільшено вік військовозобов’язаних, які перебувають у запасі другого розряду та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, а також молодшого та старшого офіцерського складу — до 60 років, вищого офіцерського складу — до 65 років.

— Нам сьогодні потрібні лікарі, техніки з ремонту, електрики, водії вантажних автомобілів, працівники тилу, — сказав, представляючи законопроект, голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки та оборони Олександр Кузьмук.

Парламент також ухвалив у цілому Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності державної служби зайнятості».

Голова Верховної Ради Олександр Турчинов сказав, що мав розмову із міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, котрий повідомив: Національна гвардія разом із Збройними Силами України увійшли в місто Сєверодонецьк на Луганщині, і відбувається повна зачистка міста від терористів.

На початку пленарного засідання депутати вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих в авіакатастрофі Боїнга-777, збитого бойовиками-терористами над Донбасом. Глава парламенту Олександр Турчинов висловив сподівання, що всі злочинці, причетні до цього жахливого злочину, не уникнуть покарання. І закликав об’єднати зусилля не лише українців, а і всієї міжнародної спільноти у боротьбі з тероризмом, який фінансується Російською Федерацією.

Головуючий оголосив про обрання співголовою депутатської групи «Економічний розвиток» Віталія Хомутинніка, а заступником — Віталія Журавського.

Головуючий оголосив про входження депутата Ігоря Циркіна до складу ДГ «Економічний розвиток».

З днем народження вітали народних депутатів Анатолія Вітіва і Леонтія Мартинюка.

Коментар

Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Володимир Литвин:

— Рішення Верховної Ради України про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» обумовлене тим, що існує некомплект у військових частинах та є потреба у військових спеціалістах певного профілю.

Також не менш важлива, а, мабуть, найважливіша проблема полягає в тому, що потрібно частину людей, які перебувають фактично на війні, відправити як мінімум на відпочинок. Навіть на фронті люди не витримували таку кількість днів, а наші військовослужбовці чотири місяці в окопах. Вони стомились психологічно, морально і фізично, і потребують відповідної реабілітації. Я вже не кажу про те, що дома божеволіють сім’ї, рідні і близькі, які не знають, що із їх чоловіками, батьками і синами.

Додатково мобілізовуватимуть добровольців та необхідних фахівців із бойовим досвідом. І що не менш важливо — людей, які виявляють бажання добровільно стати зі зброєю в руках на захист. У першу чергу мобілізація буде стосуватись добровольців.

 

Взагалі призовного віку в резерві є близько мільйона громадян, то кілька десятків тисяч із них якраз вибрати для того, щоб не потерпали сім’ї. У даному разі військкомати повинні проводити відповідну роботу, а не діяти за принципом — хто прийшов, того і мобілізували. Бо потім виникає безліч проблем, коли частина людей була мобілізована всупереч вимогам закону: якщо троє і більше дітей, якщо мобілізований є єдиним годувальником у сім’ї тощо.

ДОСЛІВНО

Секретар РНБО Андрій ПАРУБІЙ: «Нова часткова мобілізація дозволить тим хлопцям, які на сьогодні виснажені, провести хоча б часткову ротацію. Відбуваються переможні бої і довкола Луганська, Рубіжного, Сєверодонецька та в інших містах».

ФАКТ

За час проведення антитерористичної операції на Cході України загинуло понад 300 українських бійців.

На знімку вгорі: секретар Ради національної безпеки та оборони Андрій Парубій представив у парламенті президентський указ про часткову мобілізацію від 21 липня 2014 року.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.