У новому скликанні Запорізька обласна рада пріоритетним напрямом своєї роботи визначила облаштування сільської місцевості. Насамперед це газифікація віддалених населених пунктів, кредитування індивідуальних забудовників, будівництво водомереж, ремонт шляхів та об’єктів соціальної сфери, освітлення вулиць. Запорукою успішного виконання обласних соціальних програм були відчутні зрушення в економіці, а відтак — і позапланові надходження до бюджетів усіх рівнів. Але нині ситуація змінилася, регіон переживає гостру економічну кризу, і можливостей допомогти селянам стало менше.Настільки це вплинуло на життя запоріжців і що робиться для того, щоби скрута минула якнайшвидше, розповідає кореспондентові «Голосу України» голова обласної ради Олександр Нефьодов (на знімку).
— Ситуація і справді непроста. Загальний обсяг промислового виробництва в області за п’ять місяців скоротився порівняно з відповідним періодом минулого року на 39 відсотків (по Україні — на 31,9). У сільському господарстві спад не такий відчутний, тож сподіваємося, що після жнив там щось вдасться поправити. Але з наповненням бюджетів усіх рівнів виникли великі проблеми — тільки в загальний фонд державного бюджету за півріччя ми не змогли мобілізувати більш як 900 мільйонів гривень! Тож хочеш чи не хочеш, а треба простягати ніжки по вдяганці...
— Тобто, Олександре Степановичу, доводиться відмовлятися від раніше прийнятих соціальних програм і уповати на кризу? Тим паче що нині на рівні держави пріоритети змінилися, і ставка робиться на впровадження альтернативних джерел енергії.
— Я не був би таким категоричним, як деякі урядовці, котрі договорилися до того, що, виявляється, газифікація сільської місцевості — несусвітна дурниця. Бо, мовляв, газ дорожчатиме й дорожчатиме, а отже, треба переходити на опалення соломою. А хто впевнений, що солома в умовах ажіотажного попиту не стане золотою? Та й совість, врешті-решт, треба мати, бо так ми ніколи село не піднімемо. А те, що уряд згорнув програму газифікації, не означає, що на ньому світ зійшовся клином — будуть вибори, і люди скажуть, що думають про таку владу. Нам же несоромно перед земляками — тільки за три останні роки в області газифіковано 12 відсотків населених пунктів, тоді як за всі попередні роки — лише 20. Ось буквально кілька тижнів тому отримали блакитне паливо жителі найбільшого в Пологівському районі села Чапаївка. Але на даний момент в області налічуються 52 населені пункти, де роботи з газифікації виконано на 70—96 відсотків. Знову-таки в найбільшому в Оріхівському районі селі Кіровому мешканці на власні кошти збудували газопровідну мережу, залишилося тільки підвести сюди газопровід середнього тиску. Ціна питання — 800 тисяч гривень. Цих грошей з державного бюджету тепер не буде, тому доведеться виділяти їх з обласного, переглянувши інші видатки. Тобто все, що ми розпочали, незважаючи ні на що, доведемо до пуття. І не тільки газопроводи, а й водомережі, артезіанські свердловини тощо. Де — з бюджету, де — за кошти інвесторів. На найближчій сесії приймемо ще одну програму «Сільський клуб». Для чого вона, пояснювати не треба. Бо тільки-но в селах життя налагоджується, різко підвищується їхня капіталізація та інвестиційна привабливість, а отже, з’являється перспектива для молоді.
— Усе це чудово, але ж і справді потрібно займатися пошуком альтернативних джерел енергії!
— І в першу чергу — енергозбереженням, бо ми таки, дійсно, великі марнотратники. Щодо цього в області діє комплексна програма, яка приводиться у відповідність з вимогами часу. Але я хочу сказати не про те, скільки встановлено котлів, що опалюються солом’яними тюками, а про зовсім новий напрям — вітрову енергетику. Будівництво першого парку вітрових електростанцій має розпочатися вже восени в Якимівському районі. Тут ми попереду всієї України, бо тільки реалізація заявлених проектів дасть змогу вийти на сумарну потужність, що еквівалентна потужності найбільшої в Європі Запорізької атомної електростанції.
— А чому останнім часом не чути про «народну дипломатію», якою славились запоріжці, підтримуючи дружні відносини з різними регіонами України, Росії і Білорусі? Забракло пороху?
— Пороху вистачає, хоча, треба сказати, що після позачергових виборів до Тернопільської обласної ради зв’язки з цим регіоном стали не такі інтенсивні. Але, думаю, все налагодиться дуже скоро. І з львів’янами ми оформимо стосунки на рівні угоди, бо цього хочуть люди. Піднімаючи економіку своїх регіонів, ми разом підніматимемо й Україну. А що стосується підписання договору про дружбу і співробітництво з Московською областю, то виникли несподівані бюрократичні перешкоди, бо тепер проект нашого спільного документа мають завізувати в обох міністерствах закордонних справ. Такий нині порядок завели. Хоча, як на мене, завданням політиків є саме зняття штучних бар’єрів у міжнародних відносинах.
— Спасибі за цікаву розповідь, успіхів вам і всім запоріжцям!
Бесіду вів Микола Манько.
Запорізька область.
Фото автора.
