«Голос України» вже вкотре намагається привернути увагу влади та громадськості до проблем Горлівського хімічного заводу. Керівники міста говорять про те, що на підприємстві зберігаються у великій кількості небезпечні речовини, які можуть призвести до техногенної та екологічної катастроф. Достатньо 1 міліграму монітрохлорбензолу, що зберігається на території заводу, потрапити до організму людини — і це може спричинити смерть. У разі вибуху заводських залишків тротилу і потрапляння уламків до ємностей хімічного концерну «Стирол» — ані Горлівки, ані Дзержинська, ані Єнакієвого, стверджують фахівці, через дванадцять хвилин не буде...

 

йбільшим у Європі виробником спецхімії: його продукція використовувалася у вугільній, гірничовидобувній та військовій промисловості. Воно було єдиним у країні постачальником лускованого тротилу (вибухівки) та мононітрохлорбензолу. Виробництво останнього йшло під грифом «секретно». Зате наслідки отруєння цією речовиною не є таємницею: один міліграм, потрапивши до організму людини, може спричинити смерть.

Сьогодні на території заводу — близько 2,5 тисячі тонн мононітрохлорбензолу. Про консервацію підприємства заговорили ще в середині 90-х, а шість років тому Горлівський хімічний перейшов до стадії банкрутства. Із усіма наслідками, що звідси випливають: боргами з зарплати, неможливістю розрахуватися із кредиторами і занепадом виробництва. За цей час держава як власник так і не спромоглася розв’язати жодну з проблем заводу. Крім мононітрохлорбензолу, тут зберігаються конструкції (цистерни, трубопроводи тощо) із залишками тротилу — понад 30 тонн. Торік зловмисники розрізали автогеном місткості із відходами, що спричинило вибух і пожежу. Аварію ліквідували, але громадськість занепокоєна: ситуація може повторитися у більших масштабах. Мешканці міста зібрали підписи під зверненням про визнання Горлівки зоною екологічного лиха і вимагають компенсацій людям, які мешкають у безпосередній близькості до заводу.

«Мононітрохлорбензол називають кров’яною отрутою, він уражає печінку, селезінку, кістковий мозок, — розповідає інженер із охорони навколишнього середовища Тетяна Даниленко. — Речовина може проникати через органи дихання і поверхню шкіри. Під впливом отрути змінюється формула крові, різко падає гемоглобін, порушується робота центральної нервової та серцево-судинної систем». Медики вважають, що високий рівень смертності мешканців міста — наслідок неблагополучного навколишнього середовища. За словами депутата міської ради, заслуженого лікаря України Володимира Ющенка, смертність у Горлівці вдвічі перевищує народжуваність. «Хімічний завод практично кинутий напризволяще, і городяни — заручники цієї історії, — каже лікар. — Коли температура сягає плюс 20 градусів, мононітрохлорбензол починає випаровуватися. Підходиш, а тут «приємний» такий запах. Але якщо п’ятнадцять—двадцять хвилин пробути в цій атмосфері, можуть бути непередбачувані наслідки».

Тривожний факт

Із 290 тисяч мешканців Горлівки на диспансерному обліку у лікарів перебувають 287 тисяч. Медики вважають, що в місті практично немає здорових людей.

Вирішення проблеми — у компетенції центральної влади. Міністерства промислової політики, економіки та фінансів повинні розробити і профінансувати проект утилізації відходів і його реалізацію. Але Київ не поспішає. «Що довше ми тягнемо, то більшою стає вартість робіт. Якщо в 2002 році утилізація тротилу коштувала би 4,4 мільйона гривень, то на сьогодні — 17 мільйонів», — наводить цифри начальник головного управління промисловості та інфраструктури обласної державної адміністрації Віталій Кіжаєв. Щодо утилізації мононітрохлорбензолу, то будівництво спеціальної установки для його переробки обійдеться, за попередніми підрахунками, у 30 мільйонів гривень.

Гарантії, що не вибухнуть залишки тротилу, також ніхто не може дати. Поруч розташований хімічний концерн «Стирол» та величезні місткості із рідким аміаком. «У разі непередбачених обставин і потрапляння уламків до ємкостей ані Горлівки, ані Дзержинська, ані Єнакієвого через дванадцять хвилин не буде», — не приховує занепокоєності начальник управління промисловості міської ради Юрій Трунов.

 

Фото Ігоря ТКАЧЕНКА (Укрінформ).