Ефективність лікування нервових хвороб зросте з 30 до 85 відсотків — це станеться завдяки відкриттю першої в Україні Лабораторії головокружіння. Вона діє на базі санаторію «Конча-Заспа», що під Києвом.
— Згідно зі спостереженнями за 50000 хворих, проведеними німецьким професором Кляусеном, 30 відсотків хворих найрізноманітніших профілів мають невроотологічні захворювання (головокружіння та запаморочення) — нервові недуги, зумовлені порушеннями діяльності вестибулярного апарату, 12 відсотків усіх хворих мають мігрені вестибулярного походження, — передає слова керівника Лабораторії головокружіння, завідувача відділу Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, доктора медичних наук Костянтина Трінуса УНІАН.
Головокружіння — це ілюзія неіснуючого руху. Запаморочення — це порушення сприйняття руху, простору та часу, затьмарення, клаустрофобії. Ці симптоми генеруються різними анатомічними структурами та фізіологічними механізмами, пов’язаними з вестибулярним апаратом. Нерідко вони пропускаються лікарями-неврологами або маскуються за іншими симптомами: головним болем, слабкістю, депресіями, нервозністю, дратівливістю, порушеннями сну, кошмарами та фобіями, мерехтінням в очах та вушними шумами, заніміннями рук та ніг. Такі стани часто ідентифікують як вегетативно-судинні дистонії, астенічні, діенцефальні, церебро-васкулярні синдроми. Вони можуть виникати внаслідок перенесених травм голови, стресів, отруєнь, невроінфекцій. Ці синдроми можуть супроводжувати серцево-судинну, ендокринну патології (зокрема діабет), клімакс, вагітність, порушення функції печінки, інфекційні захворювання.
Індивідуальні схеми лікування в невроотології залежать від специфічних рис запаморочення та поєднання їх з іншими симптомами. Технічна база Лабораторії головокружіння дає можливість різнобічно дослідити діяльність мозку хворого та його вестибулярного апарату і точно призначити ліки, необхідні для лікування саме цього хворого.
— Тут встановлено найновітнішу техніку з найвищою швидкодією, якої поки що більше немає ніде ні на теренах пострадянського простору, ні у країнах Європи, — каже Костянтин Трінус. — Лабораторія оснащена цифровими відеокамерами, які дають змогу перетворювати рух у «цифру». Ці дослідницькі методики, що їх використовують нині в невроотології, первинно були розроблені для ретельного вивчення стану здоров’я космонавтів та пілотів літаків-винищувачів. Сьогодні напрацюваннями космічної медицини може скористатися будь-який пацієнт.