— Скажіть, будь ласка, де може нині ліквідатор знайти щоденник виходу на роботу у зоні ЧАЕС? — зі здивуванням перепитує голова Немирівської районної організації «Союз-Чорнобиль» В’ячеслав Печак. —Більше двадцяти років минуло відтоді. Саме такий документ вимагають у Пенсійному фонді Вінницької області у ліквідаторів-«чорнобильців» під час оформлення пенсії. При цьому ще й уточнюють: копія не проходить, потрібен оригінал.

Як пояснив співрозмовник, такі щоденники на руки не видавали. Їх вели у бухгалтерії тих підприємств чи організацій, куди направляли на роботи ліквідаторів. «Коли ми спробували розшукати такі документи, — продовжує В’ячеслав Печак, — то з’ясувалося, що вони повинні зберігатися три роки. Далі підлягали знищенню. Так нам пояснили працівники державного архіву. Хіба у Пенсійному фонді цього не знають? Знущаються з людей, та й годі».

Заступник начальника управління праці та соціального захисту населення у Вінницькій області Віталій Бондар підтвердив факт необхідності надання щоденників роботи в зоні аварії. «Тим, хто не має такого документа, пенсію нараховують по мінімуму, — уточнює співрозмовник. — Те саме стосується тодішніх солдатів. Яку вони мали платню — три чи десять радянських карбованців, не більше? Виходячи з цієї суми, проводять нарахування пенсій».

Голова Вінницької облдержадміністрації Олександр Домбровський, якому про цей факт розповіли учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, доручив начальнику Пенсійного фонду у Вінницькій області Миколі Черненку підготувати листа на адресу Кабміну, Мінпраці і Мінфіну з викладенням факту абсурдних вимог до ліквідаторів аварії.

Хоч як прикро, це не єдина недоречність у ставленні держави до тих, хто рятував нас від чорнобильської біди. Жодної квартири не отримали цього року ліквідатори аварії на Вінниччині.

— Проблема надання житла заплутана центральними органами виконавчої влади, — наголошує Віталій Бондар. — Раніше програму виділення коштів на житло фінансувало Міністерство з питань надзвичайних ситуацій. Згодом її виконання передали Міністерству праці і соціального захисту населення. Тепер знову повернули МНС. Але з Києва доходять чутки, що, можливо, надалі фінансування будуть здійснювати через ще одне відомство — Міністерство будівництва і регіональної політики.

Тим часом на Вінниччині 560 сімей ліквідаторів не перестають сподіватися на отримання житла, яке їм обіцяла держава. У більш як 500 сім’ях ліквідаторів уже залишилися без годувальників, вони пішли з життя через хвороби. Їхнім вдовам напередодні Дня вшанування учасників ліквідації аварії з бюджету області виділено 150 тисяч матеріальної допомоги. Ліквідатори видали книгу спогадів про атомне лихо. Вони назвали її «Вінничани під полиновою зорею».

Вінницька область.

Вересень 1986 року. ЧАЕС. Дозиметричний контроль у районі 4-го енергоблоку.

Фото В. Зуфарова, В. Репіка (з архіву Укрінформу).