На батьківщині видатного українського поета Тодося Осьмачки голова Черкаської облради, відома поетеса Валентина Коваленко вручила всеукраїнську літературну премію, яка носить ім’я земляка. Лауреатом став письменник Василь Трубай з Обухова, що на Київщині, за книгу «Натюрморт з котами».
Премію заснували Черкаська обласна організація Спілки письменників, яку донедавна й очолювала пані Валентина, Смілянський міськрайонний благодійний фонд «Тодось Осьмачка» і підприємство «Булатецькі брати».
Ознайомитися з книгою вдалося не всім. Письменник привіз лише декілька примірників.
— Сталося так, що авторські примірники «Натюрморта...», які мені передало видавництво, я забрав зі Спілки письменників 18 січня, — розповів Трубай. — Звідтіля пішов з двома сумками на Грушевського, на барикади. Там поклав свою ношу на асфальт і почав подавати хлопцям бруківку. Аж тут беркутівці пішли у наступ. Я схопив ті торбини з книгами і побіг. Боявся, щоб мене свої ж не затоптали, бо рухатися швидко не можу, вже не молодий. Озираюся, а на мене біжать не люди, а якісь роботи у шоломах, з кийками. Опинився я на асфальті. Потовкли добре... Торби випустив з рук, загубив. Ледве до метро живим доповз. На диво, згодом кілька книг зовсім незнайомі люди мені передали.
...У стародавній Куцівці на травневі іменини-спомини Осьмачки хмари затягнули небо. Після слів Василя Трубая крапнула сльозина дощу, а тоді несподівано бризнуло сонце. У нещодавно відновленому дивовижному храмі Різдва Пресвятої Богородиці (на знімку праворуч) було світло. Так, як і писав свого часу Осьмачка. У цій церкві його хрестили, тут земляки і гості помолилися за упокій душі пристрасного поета і великого українця.
Тодось Осьмачка (1895—1962) — поет, прозаїк, перекладач. Народився у селі Куцівка Смілянського району на Черкащині. Автор семи поетичних збірок та трьох повістей. Чимало критиків вважали, що після Тараса Шевченка саме Осьмачка вище за будь-кого іншого підняв у поезії могутній і трагічний образ українського селянства. Рятуючись від сталінських репресій, він опиняється спочатку у Львові, а після Другої світової війни — у Німеччині. Згодом, тяжко хворого, друзі переправили його до США, де й закінчився драматичний шлях митця.
На зустріч з Осьмачкою приїхало багато літераторів, шанувальників його творчості. Ведучим свята був нинішній керівник Черкаської обласної організації Спілки письменників України Володимир Ткаченко. У Куцівку приїхали також письменник, мовознавець Олекса Різників з Одеси, секретар НСПУ Сергій Пантюк, головний режисер Кіровоградського муздрамтеатру Євген Курман, київська поетеса Леся Мудрак, професор Черкаського університету імені Богдана Хмельницького Володимир Поліщук, новопризначений голова Смілянської РДА Сергій Тимофіїв. Були також активісти Смілянського Майдану і народної ради, школярі і дорослі, які пробують себе у поезії. Для них провели конкурс на кращий вірш (перемогла байкарка з Черкас Антоніна Романенко).
Був у Куцівці і Дмитро Щербатюк — чи не єдиний, хто пам’ятає живого Тодося Осьмачку. Поет закарбувався у його пам’яті вродливим, замисленим, у простому домотканому вбранні, у солом’яному капелюсі і з торбою через плече. Пан Дмитро доводиться ще й далеким родичем знаменитому земляку: його дружина Галина Харитонівна — племінниця Тодося Осьмачки.
А онук поетового брата Степана, Микола Осьмачко, приїхав разом з мамою Марією і сином Віталієм з Новоархангельська, Кіровоградщина. Він комп’ютерник, хоч змалку теж пробував писати вірші.
Головний меценат премії імені Осьмачки, відомий політик із Черкас Микола Булатецький наголосив: «Сюди приїхали люди, яким болить Україна, її доля, її майбутнє. Так, очевидно, як вона нестерпно боліла незбагненній людині, письменнику-патріоту Тодосеві Осьмачці...» А Василь Трубай сказав: «Осьмачка близький мені — по українській групі крові, по духу. Він — з когорти нескорених. Він — борець».
2015-го виповниться 120 років з дня народження Тодося Осьмачки. Валентина Коваленко сподівається, що до того часу вдасться привезти на Батьківщину прах поета. Адже він про повернення в Україну мріяв щодня — до останнього подиху.
Черкаська область.
Фото Олександра ВІВЧАРИКА.
