Саме такими словами 40-річний боєць Вінницького батальйону територіальної оборони Микола Олійник розповів по телефону дружині про першу ніч варти на східному кордоні держави
— Коли батальйон відправляли на східний кордон, обіцяли повне забезпечення, — каже дружина бійця Наталія Олійник. — Спочатку взагалі говорили, що батальйон створюють для оборони області. Але це так, до слова. Ми з мамою Миколи запитували його, можливо, самі купимо бронежилет, але він повторював те, що не треба, бо начальство запевняє, що все їм видадуть централізовано, а тепер як бути. У нас двоє малих дітей — донька, якій 11 років, і 8-річний син. Чоловік залишив їх і не побоявся стати на захист держави, а держава чого не захистить його?
Мати бійця Олеся Олексіївна після того дзвінка вранці 19 червня одразу пішла у військкомат. Жінка каже, що спілкувалась із заступником обласного військового комісара підполковником Олегом Маляренком. Той запевнив, що всі питання вирішаться позитивно і батальйон буде забезпечено і бронежилетами, і шоломами. Кошти на амуніцію вже виділені.
Тим часом дружина бійця пані Наталія у соцмережі повідомила про відкриття банківського рахунку і самостійно вирішила збирати кошти.
Жінка розуміє, що на бронежилет їй, можливо, не вдасться зібрати, тому вирішила придбати на них менш дороговартісну річ. Каже, чоловік просив захисні окуляри. Їх для роти, в якій служить Микола, потрібно 106 одиниць. Ціни різні. Зупинилася на тих, що коштують по 165 гривень. Сторгувалася до 130 гривень. Як тільки збере необхідну суму, одразу перекаже їх на рахунок магазину.
Кореспондент «Голосу України» по телефону спілкувався з командиром роти, в якій служить Микола Олійник. В’ячеслав Нечипорук повідомив, що шоломи бійці його роти вже отримали. Бронежилетів поки що нема.
— Ті завдання, які ми зараз виконуємо, не потребують екіпірування бійців бронежилетами, — повідомив ротний. — Тут не стріляють. Тому заспокойте через газету рідних і близьких військовиків нашого батальйону, хлопці всі живі й здорові, у них високий моральний дух і всі сповнені бажання захищати незалежність держави. Навіть погода нормальна, трохи спала спека і стало набагато комфортніше.
Чиновники в тилу бояться говорити
В обласному військкоматі відсутність у батальйону бронежилетів пояснили складністю проведення тендерних процедур на їх закупівлю. Наголосили, що кошти на це виділено, але для проведення тендера потрібен час. Співрозмовник не тільки не уточнив, на якому саме етапі наразі тендерні процедури, а й категорично відмовився оприлюднювати його слова.
— На сході гинуть люди, а ви боїтеся говорити про проблеми у придбанні бронежилетів, — зауважив журналіст співрозмовнику, на що ще раз почув категоричну відповідь: «Вважайте, що я вам ні про що не говорив».
Яскравий приклад того, як у тилу чиновники навіть бояться виносити на обговорення проблеми забезпечення добровольців украй потрібною амуніцією. Тим часом на сході країни майже щодня гинуть люди. Вже семеро наших земляків поклали голови у боях з терористами.
Дружина згаданого добровольця Миколи Олійника запитала чоловіка, для чого вони загородилися шифером? Той відповів, що, звичайно, шифер їх не захистить від пострілів, але принаймні буде зрозуміло, куди летять кулі. Бо ночі на сході такі темні, що нічого не видно на відстані простягнутої руки.
Вінницька область.
прЯМА МОВА
— Я була приємно здивована, що протягом однієї доби люди переказали 1455 гривень, — каже Наталія. — Це ж зовсім незнайомі люди, а як відгукуються на те, щоб наші хлопці не гинули через те, що не мають чим захиститися.
