Нас хочуть позбавити права вільного доступу до інформації про якість харчів

Сьогодні планують відкрити лабораторію якості і безпеки продукції аграрно-промислового комплексу. Нам із вами обіцяють, що на етикетках продуктів почнуть писати нині засекречену інформацію. Зокрема, про наявність у них генетично модифікованих організмів (ГМО).

Закон про ГМО в Україні збиралися прийняти ще п’ять років тому, але тільки 31 травня Верховна Рада проголосувала за «Закон про державну систему безпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні і використанні генетично модифікованих організмів». Причому без згадування про необхідність їх маркування. Тому 1 серпня навздогін було прийнято спеціальну постанову Кабміну, котра забороняє використовувати ГМО в дитячому харчуванні й зобов’язує виробників повідомляти покупцям, що в тій чи іншій продукції містяться ГМО.

Відповідно до цього документа 1 листопада всі продукти в Україні мали бути промарковані, але цього не сталося. І Держспоживстандарт запропонував перенести запровадження маркування генетично модифікованих продуктів на 1 грудня. Там стверджують, що раніше це зробити неможливо, оскільки не затверджені відповідні нормативно-правові акти, а технічна база обмежена.

Президент Всеукраїнської громадської організації «Жива планета» Світлана Берзіна вважає, що постанова умисне не була підкріплена механізмом проведення процедури сертифікації продукції на вміст ГМО, також умисне не затверджено санкції за «немаркування» такої продукції. «Можна не сумніватися, що відповідне маркування на упаковках харчових продуктів не з’явиться, оскільки жоден виробник у цьому не зацікавлений, особливо імпортери», — наголосила вона під час брифінгу «Підсумки 2007 року для програми екологічного маркування в Україні».

Нинішньої весни Інститут випробування продукції при Всеукраїнському державному центрі стандартизації, метрології, сертифікації і захисту прав споживачів провів тестування 42 популярних видів ковбаси, пельменів, каш швидкого приготування і дитячого харчування. З’ясувалося, що у 18 з них склад генетично модифікованої сої перевищив три відсотки, однак виробники від покупця це приховують.

В Україні є три лабораторії для досліджень на наявність ГМО, а необхідно їх мати щонайменше 27, на що потрібно 15 млн. грн. Ще 2 млн. грн. потрібно на запровадження національних тест-систем. Тому навіть після затвердження правил маркування з усім обсягом вироблених і завезених продуктів їм не впоратися. Поки що підприємцям запропоновано проводити добровільне маркування продукції на... відсутність ГМО. У рекламних цілях. Чи позначиться можливе запровадження маркування на ціні продукції? У Мінекономіки вважають, що так, і що це може стати причиною зловживань з боку виробників. «Виробники, котрі не використовують ГМО, зроблять це своїм гаслом перед споживачами і спекулюватимуть на цій темі», —вважає заступник міністра Валерій П’ятницький.

Однак не всі харчовики, продукція яких, за їх словами, не містить трансгенів, збираються вміщувати на своїх товарах гордий напис «Без ГМО!». Наприклад, як пояснила «Голосу України» заступник директора компанії «Нестле» Олена Єременко, у їхніх продуктах, представлених на ринку України, абсолютно відсутні генетично модифіковані елементи, що підтвердили лабораторні дослідження, проведені українськими фахівцями на прохання цього всесвітньо визнаного лідера у сфері виробництва продуктів харчування. «То навіщо ми на своїй упаковці будемо писати, що в продукті немає того, чого там і не повинно бути?!, — дивується співрозмовниця. — Сировина, використовувана компанією «Нестле», відповідає усім вимогам законодавства країн, у яких ми здійснюємо свою діяльність, а також нашим внутрішнім нормативам системи якості і безпеки продукції. З таким само успіхом можемо написати, що в нашому дитячому харчуванні немає цілого ряду шкідливих речовин. Тільки такі написи суперечать закону про рекламу, що не допускає негативних заяв». На її думку, українці повинні домагатися того, щоб на упаковках продуктів, які містять ГМО, писали про це великими буквами.

Тим часом єдиного значка для цього в Україні так і не розроблено. Крім того, щоб на упаковці додати якусь нову інформацію, виробникам потрібно не менше... трьох місяців.

На запитання, чого все-таки побоюються лікарі в зв’язку з уживанням генетично модифікованих продуктів, Олена Єременко відповіла, що насамперед можливої алергічної реакції організму на бактеріальні препарати, що містяться в таких продуктах. Крім того, існує гіпотетична можливість того, що людина, котра багато років споживала генетично модифіковані продукти, згодом стане несприйнятлива до антибіотиків: «Таким чином, найголовніше запитання: можна вживати генетично модифіковані продукти в їжу чи ні, залишається відкритим. Тому держава зобов’язана надати людям право самим вибирати».

Нагадаємо, раніше голова Держспоживстандарту Олександр Шнипко повідомляв, що скасування постанови Кабміну про маркування продукції, що містить ГМО, вимагає американська частина групи зі вступу України до СОТ. Однак це дискримінує права громадян України, надані їм ст. 50 Конституції України, щодо вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів.