Розвиток «високих технологій» (зокрема, в ІT-секторі) може забезпечити Україні половину ВВП. Про це йшлося на засіданні парламентського Комітету з питань науки і освіти. Задля реалізації таких можливостей треба максимально сприяти поєднанню науки, освіти та інноваційного виробництва.
Власне бачення побудови кластерної моделі взаємодії університетів та ІT-компаній на засіданні висловив перший заступник голови комітету Олександр Співаковський (на знімку). Він подав на розгляд комітету проект закону України «Про реалізацію експерименту в навчанні у сфері інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення рівня компетентностей».

На переконання парламентарія, цей документ дасть змогу вишам на практиці, з користю для себе і для держави, реалізувати автономію, надану новим законом про вищу освіту. «Наша мета — створити потужну ефективну освітню систему в кластерній моделі, де природнім є поєднання освіти, науки і бізнесу, — наголосив Олександр Співаковський. — Якщо вона запрацює, наступного року уряд подаватиме програму, де освіта і наука будуть не в соціальному блоці, а у блоці нової економічної політики».
«Я зробив деякі розрахунки для Херсонщини. 120 осіб, які легально працюють в ІT-компаніях, легальним шляхом заводять в Україну 3—4 мільйони доларів. Якщо у цій галузі був би зайнятий 1% населення краю, він би приніс більше коштів, аніж увесь ВВП, вироблений нині в масштабах області», — підсумував народний депутат. Нині більшість наших ІT-компаній працює на умовах аутсорсингу (фактично — субпідряду), на замовлення великих західних компаній.
Кластерну модель вже давно реалізували на практиці у провідних українських вишах, проте у більшості закладів така взаємодія відбувається напівлегально, «на особистих домовленостях». «В Україні є значні проблеми із законодавством, яке має створити платформу для роботи наукових парків чи кластерів з метою взаємодії університетів і бізнесу, — зазначила голова комітету Лілія Гриневич. — Нам потрібне системоутворююче законодавство».
Через «білі плями» у правовому полі обмін знаннями між вищою освітою, наукою і виробництвом відбувається дуже мляво. «Нині вищі навчальні заклади не мають права безоплатно розміщувати на своїй території суб’єкти господарської діяльності. Крім того, є загроза застосування фіскальних санкцій у разі наявності договору про спільну діяльність для ВНЗ і підприємств. Не можна залучати фахівців з підприємств до проведення лекцій у вишах, якщо у них немає наукового ступеню», — пояснює Олександр Співаковський.
Запропонований в його законопроекті експеримент передбачає надання вишам права спільно із суб’єктами господарювання або експертами у відповідних галузях створювати та реалізовувати додаткові навчальні плани та практичні методи навчання на основі кластерної моделі. «У результаті ВНЗ матимуть доступ до нових технологій (та обладнання), можливість змінювати навчальні плани і курси, мати лекторів, які «на кінчиках пальців» володіють високими технологіями, і, зрештою, підвищену вартість людського капіталу, — каже автор законопроекту. — Що отримають компанії? Насамперед це доступ до людського капіталу, можливість вже на третьому, четвертому курсі відбирати найкращих студентів і залучати їх до реальних проектів. Що отримує студент? Передусім — нову вартість і можливість працювати вже з третього-четвертого курсу. Власне, головна ідея законопроекту — надати право ВНЗ, з одного боку, та компаніям, з другого, створювати такі спільні майданчики».
На переконання ректора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Михайла Згуровського, сфера ІT-технологій може показати зростання навіть за часів кризи — потрібні тільки відповідні організаційні заходи та розуміння проблеми з боку влади. В КПІ освіта, наука і виробництво об’єднали зусилля в рамках Наукового парку «Київська політехніка». Задля його створення 2006 року було ухвалено спеціальний закон. Тут на єдиному майданчику співпрацюють наукові групи, які генерують ноу-хау, факультети і кафедри, що виховують майбутніх винахідників, компанії, які працюють на ринку високотехнологічної продукції, а також інвестиційні та венчурні фонди. Ринкова вартість створених на базі наукового парку стартапів нині оцінюється в мільйони доларів.
Створення системи комерціалізації наукових розробок — надважливе завдання. Одним з результатів запропонованого Олександром Співаковським експертименту може бути створення його учасниками нових суб’єктів господарювання (стартапів), котрі займатимуться реалізацією інноваційної продукції. «Головна мета кластерів — різке синергетичне підвищення вартості людського капіталу і, зрештою, формування нової моделі економіки», — каже парламентарій.

Довідково

В економіці під поняттям кластер розуміють сконцентровану на певній території групу взаємопов’язаних компаній. У зазначеному законопроекті йдеться про кластери, покликані об’єднати на одному майданчику освіту, науку і виробництво.