Нещодавно у конгрес-холі німецького посольства відбувся довгожданий музичний вечір, присвячений виходу в світ монографії Раїси Гусак «Традиції клезмерів Поділля». 

 

Довгожданий — бо через певне суспільне напруження проведення його постійно відкладалося ще з євромайданівської пори. Клезмери — виконавці традиційної небогослужебної музики східноєвропейських євреїв. Отож, відкриваючи презентацію, радник Посольства ФРН Ульрих Хакенбруш зауважив, що саме в переламний для України час усім нам стали б у нагоді такі книжки, спрямовані на досягнення толерантності і творчого взаєморозуміння між народами. Після чого у вступному авторському слові професор Київської академії культури і мистецтв Раїса Гусак розповіла присутнім передісторію написання своєї монографії. Спочатку була ціла низка етнографічних експедицій, здійснених по слідах всесвітньовідомого вченого-музикознавця М. Береговського, засудженого сталінським режимом на десять років неволі. Яскравим результатом цих польових творчих досліджень стали (окрім самої презентованої праці) музичні партитури майже трьох сотень єврейських мелодій, з любов’ю і витонченою фаховою майстерністю записаних Раїсою Дмитрівною у різних куточках Поділля.

Чи не найприємнішою несподіванкою і окрасою колоритних «посольських посиденьок» став виступ лауреата багатьох міжнародних конкурсів — музичного ансамблю «Смерека». Прозвучали, зокрема, ярмаркові та весільні фрейлахси (серед яких було й декілька зовсім унікальних творів: наприклад, «Вівчар» та «Мазл тов», написаних ще півтора століття тому). Більшість із них, за традицією, носять назву саме того єврейського містечка, де їх вперше було занотовано. Що ж стосується подальшої обробки та аранжування почутих і зібраних Раїсою Дмитрівною мелодій, то тут приклав свою чуйну руку (а також, либонь, і серце) художній керівник «смерекового» львівського гурту Олександр Мізерій.