Економічна ситуація у невизнаній Придністровській Молдовській Республіці погіршується, як кажуть, на очах. Підприємства, які поставляють продукцію на експорт, а їх тут половина, працюють упівсили і на склад. Робітники — у вимушених відпустках. Під загрозою зриву виплата травневої зарплати бюджетникам. Така ситуація, прогнозують на лівому березі Дністра, може призвести до нового протистояння придністровців з Молдовою. Чим усе це спричинено, з’ясовував наш кореспондент під час відрядження до Придністров’я.

Дуель на виснаження

На початку березня 2006 року наша держава запровадила нові митні правила для сусіднього Придністров’я. Тепер, щоб завезти з ПМР будь-який вантаж, придністровцям потрібно оформляти документи в Молдові. Декларації митниці Придністров’я українці більше не визнають. А це значить, що митні збори осідатимуть не в Тирасполі, а в Кишиневі. І хоча Молдова запевняє придністровців, що повертатиме їм кошти, ті не вірять таким обіцянкам. Вони вимагають гарантій від якоїсь із сторін учасниць переговорного процесу, найперше України або Росії. Поки що таких зобов’язань ніхто на себе не бере. Тим часом експорт продукції, за даними придністровців, скоротився майже на 60 відсотків. Частина підприємств взагалі працює на склад. Все це обернулося для невеликої країни істотним зменшенням наповнення бюджету. Протягом двох місяців до державної скарбнички вдалося зібрати лише 15 відсотків планованої суми. А для виплати зарплати бюджетникам у квітні цього року довелося використати кошти держрезерву.

У придністровців одностайна думка: проти їхньої держави введена економічна блокада. Вони вважають, що Молдова знайшла ще одну можливість (цього разу за допомоги України) через економічні санкції спершу виснажити економіку, а вже тоді поставити під сумнів існування самої республіки.

Патріотизм — як кручі

В одному з найбільших промислових центрів ПМР — місті Рибниці — цей регіон до введення нових правил гри на митному кордоні з Україною був бездотаційний, я мав розмову з головою міськрайради Юхимом Власюком. У нього не лише прізвище українське. Співрозмовник є громадянином України. Раніше, щоб отримати громадянство нашої держави, житель ПМР мав сплатити 52 долари. Приблизно такою, до речі, тут є середня пенсія. Нині вартість оформлення усіх процедур зменшено до п’яти доларів. Громадян України у Рибниці, кількість населення якої трохи перевищує 60 тисяч чоловік, 12 тисяч. Власюк, крім того, є громадянином ПМР. У нього, як у більшості придністровців, подвійне громадянство.

Погіршення ситуації співрозмовник пояснив зменшенням експортних поставок. У Рибниці відомий в Європі високою якістю сталі металургійний комбінат замість тризмінної роботи перейшов на однозмінну. Решту часу лише підтримують вогонь у печах. Так само на склад виробляє продукцію цементний комбінат. Для цього тут освоїли сучасну технологію тривалого (до двох років) зберігання цементу. Не експортує свої вироби і завод з виробництва насосів. Лише металургійний комбінат наповнював бюджет міста на 62 відсотки. Чим тепер поповнити дефіцит коштів? Щоб не втратити споживачів, придністровці, за словами Ю. Власюка, підписали з ними додаткові документи до чинних угод: вони зобов’язуються у повному обсязі виконати взяті зобов’язання. Ось лише чекають змін на краще у митному оформленні вантажів.

Достаток громадян Рибниці можна було оцінити за наявності на вулицях техніки. Здебільшого водії їздять на «Жигулях» та стареньких «Москвичах». Іномарок, що стали звичними, скажімо, для рідної Вінниці, у Рибниці значно менше. Одягаються рибничани також скромніше від моїх земляків. Продукти харчування на прилавках магазинів — у широкому асортименті. Більшість — з України: сусідньої Одеської, а також Миколаївської, Дніпропетровської областей. Але ціни на деякі з них дорожчі або такі самі, як у нас. Це за середнього розміру пенсії у придністровців 50 доларів і зарплати — 80 доларів.

Зате комунальні послуги дешевші, ніж наші. За двокімнатну квартиру, пояснив Власюк, її власник сплачує протягом місяця приблизно 10 доларів. Це пов’язано насамперед з тим, що природний газ ПМР отримує за значно нижчою ціною, ніж Україна. Не дивно, що у промислових центрах у квартирах городян є гаряча вода. Невисокий рівень життя почав різко погіршуватися з тієї самої причини, про яку йшлося вище.

На нещодавньому з’їзді депутатів усіх рад Придністров’я промовці негативно оцінили дії нашої держави у зміні правил гри на митному кордоні.

За образним висловом Власюка, придністровців викликали на нерівну економічну дуель. Хто в ній переможе, якщо так триватиме далі, здогадатися неважко. Перспектива може бути дуже сумна. Зупиняться підприємства. Молодь і середнє покоління подадуться на заробітки в інші світи. Залишаться пенсіонери. Але навіть тоді, продовжує він, патріотизм і високий дух придністровців не вдасться зламати. Бо вони могутні, як оці кручі.

Росія допомагає фінансово

Хоч як дивно, у нас на офіційному рівні чомусь твердять, що ситуацію на кордоні з ПМР уже вдалося залагодити. Мовляв, усе стало на свої місця і нічого збурювати воду в Дністрі. Щоб переконатися, що насправді усе зовсім не так, досить було побувати на Рибницькому металургійному комбінаті й цементному заводі. Керівництво цих підприємств сушить голови над тим, як підтримати робітників, котрі опинилися у вимушених відпустках. Без допомоги ззовні їм не вижити. І така допомога уже надходить з Росії. Неурядові фонди Російської Федерації уже перерахували для ПМР 10 мільйонів доларів фінансової допомоги. Ці кошти і планують використати для підтримки тих робітників, які не з власної волі опинилися без роботи. Попередньо, за словами моїх співрозмовників у владних кабінетах, видаватимуть по 50 доларів за місяць на одного робітника. Визначаючи таку суму, виходили з того, що приблизно таким нині є прожитковий мінімум.

Як мені розповіли, окремі міста Росії вже взяли на себе опіку конкретних міст на лівому березі Дністра. Крім коштів, постачають сюди продукти харчування. Якщо економічна ситуація погіршуватиметься й надалі, прогнозують у ПМР, це може призвести до нового протистояння між двома берегами. Мимоволі у конфлікт буде втягнено й Україну. Адже зміна правил на митному кордоні запроваджена, як мовиться, з її волі. Зроблено це спільно з Молдовою. Але, кажуть придністровці, без погодження з ними.

Тим часом на лівому березі Дністра побувала делегація вінничан. Вінниця і Рибниця — міста-побратими. Як повідомив Ю. Власюк, досягнуто домовленостей про створення у цих містах Торгових домів. Через такі структури мають намір реалізувати низку взаємовигідних проектів. Характерно, що позиції сторін збіглися повністю, зазначив співрозмовник. А щирість і відкритість у спілкуванні була такою, як між добрими сусідами.

Вінниця—Рибниця—Вінниця.