На «круглому столі», проведеному нещодавно у Києві Товариством Червоного Хреста України, член-кореспондент Академії медичних наук, професор, директор Наукового центру радіаційної медицини АМН Володимир БЕБЕШКО у своєму виступі наголосив, зокрема, на таких медичних наслідках Чорнобильскої катастрофи.

Помирають молоді й працездатні

З 1991 року в Україні — демографічна криза, яка поглиблюється у зв’язку з нестримним зростанням смертності. І за останні п’ять років у найзабрудненіших районах рівень смертності немовлят істотно не змінився. Серед померлих переважають особи працездатного та старшого віку. Головні причини смерті — непухлинні соматичні захворювання, передусім хвороби системи кровообігу і новоутворення в організмах людей.

У період 1996—2003 рр. почастішали випадки раку щитовидної залози в учасників ліквідації наслідків аварії та евакуйованих, а також населення забруднених територій. Під час обстеження ліквідаторів виявлено збільшення кількості випадків хронічної лімфоїдної лейкемії — з 1991 і до цього часу, тобто протягом останніх 15 років.

Після аварії на ЧАЕС збільшилася кількість дітей, які захворіли на гострі лейкемії, віком до року та старших 12 років. Зростає рівень поширення непухлинної захворюваності серед ліквідаторів і дорослого населення, евакуйованого з м. Прип’яті та 30-кілометрової зони відчуження.

У післяаварійні роки значно зростає розповсюдженість хронічного тироеїдиту серед потерпілих різних категорій. Рівень захворюваності органів травлення у потерпілих за цей час утричі перевищив характерний для населення України. В осіб, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях, а також евакуйованих із 30-кілометрової зони захворювання органів травлення — на другому місці в загальній структурі патології. Зокрема, частота виразкової хвороби дванадцятипалої кишки істотно збільшилася і становить 16—23,2 відсотка серед обстежених осіб.

Загалом кількість хвороб органів травлення, в основному гепатобіліарної системи та підшулункової залози, в післяаварійний період зросла увосьмеро. Нервової системи та органів чуття (за рахунок вегетосудинної дистонії) — утричі, хронічних неспецифічних захворювань легенів, серед яких випадки бронхіальної астми, — також утричі. Головні шкідливі чинники зростання цих захворювань —іонізуюче опромінення та психоемоційне напруження.

Зміни у здоров’ї дітей і підлітків

А ось результати моніторингу, проведеного в 1987—2003 рр. у евакуйованих «чорнобильських» дітей, які опромінені внутріутробно, народжених від ліквідаторів та евакуйованих.

Помітне динамічне зростання показників загальної захворюваності та поширення соматичних хвороб. У дітей цієї категорії більше випадків інвалідності порівняно з контрольною групою, висока поширеність психоемоційних розладів.

У жінок, які в 1986 році одержали 26 або 36 санбігрей на щитовидну залозу, нормальна вагітність спостерігалася тільки в 25,8 і 12,5 відсотка випадків, а у неопромінених матерів нормальна вагітність — у 63,3 відсотка.

Окрім того, в опромінених матерів виявлено високий рівень первинної і вторинної гіпогалактії (33,8 відсотка). У них народжувалося в 1,5—2 рази більше дітей з відхиленнями у фізичному розвитку, ніж у неопромінених жінок.

Прикінцевий коментар

Не можна погодитися з висновками Чорнобильського форуму (6—7 вересня 2005 р., Відень), що медичні наслідки аварії є завищені, а насправді — ситуація ліпша, ніж очікувалося. Наведені дані дають підстави вважати, що, згідно з демографічними показниками, в Україні є загроза здоров’ю нації, а звідси й безпеці країни.

Чорнобильська катастрофа стала для нашої країни національною трагедією, і її наслідки можна вважати чинником пошкодження відтворювального потенціалу популяції людей. Їх не можна оцінювати тільки за радіологічними чинниками. Треба враховувати ушкодження популяції людей через негативний вплив на відтворення. Основний негатив цього — зниження життєвого потенціалу населення країни внаслідок вимирання найпродуктивнішої частини населення.

Аварії було притаманне поєднання радіаційного чинника з псхихологічним та соціальним стресом, впливом комплексу важких металів і ксенобіотиків, погіршення харчування тощо.

20-річний підсумок вивчення медичних та соціальних наслідків Чорнобильської аварії в історичному плані є лише початковим етапом. Тому будь-які факти і відомості в узагальненому вигляді, закономірності та особливості, що помічені на цьому етапі, будуть вкрай важливі для наступних оцінок впливу на здоров’я потерпілих негативних чинників Чорнобильської аварії.

Підготував Яків ГАЛЬЧЕНКО.