22 травня — знаковий день для України. Це дата перепоховання Тараса, але вона не випадкова, адже 22 травня 1067 року відбулося перенесення мощів Святого Миколая до італійського міста Барі. Так День Миколи Теплого став і Днем Тараса.
1861 року Пророка нації прийняла Чернеча гора, де був старий козацький монастир, де поховані гетьмани Іван Підкова, Яків Шах та Самійло Кішка... 
Про символічне значення дня й місця поховання Шевченка ми й не здогадувалися! «Мовознавці» в погонах не забували, що ім’я Шевченка перекладається як «бунтар», тому вдавалися до попереджувальних заходів. Немає меж фарисейству комуністів: 9 березня вони несли квіти до Тараса, а у день перепоховання відривалися на повну. Саме 22 травня була «мода» на загадкові пожежі:
1963 року загинули рукописи, унікальні документи в бібліотеці Академії наук в Києві;
1979 року згоріла бібліотека Ярослава Мудрого в Софії Київській;
1996 року на Хрещатику, 26  вогонь знищив фонд Держрадіо України.
Але також цей день був днем бунту:
22 травня 1951 року 800 студентів Харківського університету звернулися до ректора з заявою дозволити їм складати екзамени українською мовою. Наступного дня 33 з них було арештовано й засуджено до розстрілу.
Через десять років, 22 травня 1961 року, на стінах Харківського та Львівського університетів з’явилися чорні цифри «33». Команда санітарів перевірила руки студентів: скільки зникло безвісти — невідомо.
Саме 22 травня протягом багатьох років студентам Київського університету наказували не з’являтися ні біля пам’ятника Шевченку, ні біля університету. А за будь-якої погоди на лавах парку сиділи міцної статури чоловіки: грали у шахи, читали газети.
22 травня 1967 року біля пам’ятника Кобзареві в Києві арештували чотирьох осіб, які поклали до підніжжя квіти. Згодом лікар Микола Плахотнюк організував марш-протест до будинку ЦК КПУ. Ідучи, бунтарі співали:
Шалійте, шалійте, скажені кати!
Готуйте шпіонів, будуйте тюрми!
На балкон будинку ЦК вийшов сам Шелест, почав вести переговори: «Хлопці? Та вони вже давно вдома, борщ їдять, а ви мітингуєте...» Натовп не поступався. Тільки коли затриманих звільнили, люди розійшлися. Дорого заплатив Микола Плахотнюк за свій вчинок — 18 років у радянських психлікарнях.
22 травня 1971 року за виступ поблизу пам’ятника Тарасові у Києві було арештовано й засуджено на 12 років спецпсихлікарень письменника Анатолія Лупиноса.
Запоріжжя.
На знімку: пам’ятник Шевченку на Чернечій горі.
 
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.