Столітній ювілей відзначив мешканець Полтави Іван Васильович Снопенко. Його життя — своєрідна
«жива» історія країни ХХ століття, адже мало яка подія оминула долю ветерана.Народившись у багатодітній сім’ї на Луганщині, Іван Васильович був і шахтарем, і пічником, і кавалеристом.
«Від дзвінка до дзвінка» пройшов у війну шлях від солдата-артилериста до капітана. Кілька разів був тяжко поранений, має численні бойові нагороди (зокрема, два ордени Червоної Зірки, ордени Богдана Хмельницького та Вітчизняної війни).Він — інвалід Великої Вітчизняної першої групи. Та на здоров’я Іван Васильович не скаржиться. Навіть у свої 100 років! Його донька 72-річна Лариса Іванівна зізнається, що й сама не раз замислювалася над феноменом батькового довголіття:
— Гадаю, що цьому сприяли виняткова працездатність, поміркованість у всьому, а головне — величезний життєвий оптимізм.
Щодо здорового способу життя, то й тут, за свідченням Лариси Іванівни, батько завжди дотримувався золотої середини. Палив до п’ятдесяти років, але одного дня покинув
«диміти» раз і назавжди. А от спиртного до війни не вживав узагалі, а, повернувшися з фронту, бувало, пив горілку, проте ніколи «не перебирав».Підняв чарочку за власне здоров’я Іван Васильович і на своєму ювілеї: 100 років — непоганий привід!
Полтава.