Гуляло весілля. Привітання, побажання. Перший танець молодят. Аж раптом до нареченого підійшла дружка і про щось повела мову. Молодий кивнув і кудись вийшов разом з нею та кількома друзями. У весільній метушні та гаморі мало хто звернув на це увагу. Ігри й співи тривали.
Ось і чергове запрошення до столу. А молодого нема! Друзі кинулися шукати. Пропав! Гості почали перезиратися між собою. Подруга щось тихенько сказала нареченій — і тепер вже та підхопилася з-за столу і кудись полетіла. Тамада спробував урятувати ситуацію: запросив створити театральне дійство для молодих: «Поки вони вирішать справи, ми підготуємо їм сюрприз». Призначив серед гостей дійових осіб, почав репетицію. Уже все готово, а молодих не видно! Минула година, друга, а головні герої свята не повернулися...
— Телефонував незнайомець, гроші вимагав, — повідала мама нареченої своєму чоловікові. — Готуймо викуп. Інакше не повернуть нам молодого.
— То ж за молоду викуп потрібен, якщо не встежить дружка! Що це за нові звичаї?
— Не знаю. Але зятя виручати треба!
Кинулися хазяї збирати пакунки. Чекають другого дзвоника. Батьки молодого теж самі не свої: син зник. А що трапилося — не знають.
Вже й гостям не в радість таке весілля. Ходять навколо обійстя, в сусідні двори заглядають, плечима знизують. Балакають між собою: то, може, молодий від молодої втік? Раніше ж бо молода могла втекти з весілля, якщо не хотіла йти заміж, а тепер навпаки.
Вже поночі біля воріт зупинилося таксі. З нього вийшли молоді та дружки. Всі кинулися із запитаннями. І все стало зрозуміло. Молодий хотів зробити сюрприз гостям — феєрверк, та забув його вдома. І вирішив швиденько заїхати до себе. Молоду дружину він зустрів на вулиці, коли повертався до весільного столу. А потім уся чесна компанія захотіла... покататися на каруселях. Дзвінок про викуп? То хтось пожартував, пояснив молодий.
Гості зітхнули з полегшенням. Тільки новоспечена теща тихцем витирала сльози. Вона так перехвилювалася за цей час! Яких лише думок не було! Хіба таким вона уявляла початок сімейного життя для доньки? Чи ж не краще було повідомити про забудькуватість і не ставити в незручне становище рідню, гостей і друзів?