На узбережжі Азовського моря — у розпалі курортний сезон. З усіх кінців колишнього Союзу прибувають відпочивальники на Арабатську Стрілку. Тепле, ласкаве море, шовковисті піщані пляжі ваблять дітвору й  дорослих.
При в’їзді до оздоровчого табору «Дельфін» привертає увагу напис: оздоровниця належить Нижньосірогозькому району. У це нині важко повірити, бо геть усе узбережжя належить Дніпропетровську, Кривому Рогу, Запоріжжю, Харкову, Києву і навіть Москві.
— Ми як були, так і залишилися сільською оздоровницею, — каже директор табору Людмила Єсин. — Його будували в складчину, як міжколгоспний табір для дітей сільських трударів. У часи «прихватизації» табір все-таки зберегли, віддали в руки кількох більш-менш фінансово спроможних господарств.
Проблем, звичайно, у директора вистачає. Але те, що їх розв’язують і щороку табір розвивається, відзначають усі, хто приїздить сюди не вперше. Як це роблять —відомо тільки Людмилі Василівні, котра, починаючи з ранньої весни, оселяється й живе тут в адміністративному будиночку. «Круті» сусіди з інших регіонів кажуть, що вони орієнтуються на «Дельфін».
Нині не так, як раніше, каже Людмила Єсин. Це колись ні про харчі, ні про гроші, ні про реалізацію путівок не треба було турбуватися. Тепер все шукати треба директору. Дах відремонтувати — аж з Івано-Франківщини довелося майстрів запрошувати. Бо й матеріали — від гвіздка до лісу — свої привезли, і впоралися швидко, й ціну прийнятну заправили. А розрахунок — оздоровлення їх дітей.
Цього року ще один крок до цивілізації зробили. Обладнали літню котельню на дровах. Тепер щодня після шістнадцятої години дітлахи і дорослі можуть скористатися гарячим душем. Це крім того, що літній душ прямо на пляжі діє. Не скаржаться відпочивальники і на харчування: м’ясо й овочі в достатньому асортименті. Постачальників вибирають прискіпливо, тож ковбасу, приміром, везуть аж із Севастополя, бо смачніша від інших, молочне — з Мелітополя.
Звичайно, хотілося б, каже директор, щоб більше було дітей з району, але ж у багатьох скрута в коштах, не всі господарства спроможні переказати навіть тих 500—600 гривень за путівку. Та все-таки вдається оздоровити так званих категорійних дітей. Цього року «Дельфін» виграв тендер на відпочинок дітлахів за рахунок бюджетних коштів.
Проходячи табором, чую місцеву «херсонську» мову, західну говірку, російську. А то й не зовсім зрозумілу для себе. Марійка Мелехіна та Маринка Меєр приїхали в Генічеськ з міста Вуктил Республіки Комі. Дівчаткам подобається все: море, пляж, ігрові майданчики і, звичайно, дискотека. Мріють знову приїхати сюди.
...Залишаючи табір, зустрічаю нову «партію» відпочивальників. Чотири ЛАЗи привезли від залізничної станції дітей з Чернігівщини.
Тож зустрічай гостей, «Дельфінчику»!

Арабатська Стрілка, Херсонська область.