— Заходьте, будь ласка. Влаштовуйтесь. Будьте, як вдома...» — так зустріли у дубенському інтернет-кафе літню незнайомку, що завітала сюди у супроводі двох молодих осіб.
— Але я у себе вдома, — сказала жінка. Далі колишня мешканка Дубно, а нині громадянка США, Наталя Цікер розповіла, що у цій двоповерховій будівлі проходило її дитинство. У повоєнний час будинок належав її родині, яка невдовзі змушена була емігрувати до Польщі, а потім — на американський континент. На довгий-предовгий час доля відлучила пані Наталю від рідних обійстя і міста, які, як зізналася гостя, надпотужним магнітом завше притягували її. І ось після майже півстолітньої розлуки жінка у супроводі сина Ара і доньки Дори таки наважилася на політ через океан, щоб відвідати Дубно.
Отямившись від несподіванки, господарі інтернет-кафе проявили справжню українську гостинність. І, звичайно ж, запропонували іноземцям скористатися інтернетпослугами. До далекого Бостона полетіла звістка: «Джоне, я пишу тобі з рідного дому. Він таки зберігся. У ньому я почуваюся, як на крилах. А люди тут навдивовижу добрі та привітні. До зустрічі!»
Від’їжджаючи до Америки, колишня дубенчанка взяла із собою грудочку землі, на якій стоїть її рідна оселя.
Рівненська область.
Сім'я
43
43
Вибір редактора
Популярне за тиждень