— Заходьте, будь ласка. Влаштовуйтесь. Будьте, як вдома...» — так зустріли у дубенському інтернет-кафе літню незнайомку, що завітала сюди у супроводі двох молодих осіб.
— Але я у себе вдома, — сказала жінка. Далі колишня мешканка Дубно, а нині громадянка США, Наталя Цікер розповіла, що у цій двоповерховій будівлі проходило її дитинство. У повоєнний час будинок належав її родині, яка невдовзі змушена була емігрувати до Польщі, а потім — на американський континент. На довгий-предовгий час доля відлучила пані Наталю від рідних обійстя і міста, які, як зізналася гостя, надпотужним магнітом завше притягували її. І ось після майже півстолітньої розлуки жінка у супроводі сина Ара і доньки Дори таки наважилася на політ через океан, щоб відвідати Дубно.
Отямившись від несподіванки, господарі інтернет-кафе проявили справжню українську гостинність. І, звичайно ж, запропонували іноземцям скористатися інтернетпослугами. До далекого Бостона полетіла звістка: «Джоне, я пишу тобі з рідного дому. Він таки зберігся. У ньому я почуваюся, як на крилах. А люди тут навдивовижу добрі та привітні. До зустрічі!»
Від’їжджаючи до Америки, колишня дубенчанка взяла із собою грудочку землі, на якій стоїть її рідна оселя.

Рівненська область.