Цього літа Міжнародний дитячий центр «Артек» ушосте прийняв спеціалізовану зміну. За ініціативи Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді, яку очолює Світлана Толстоухова, на березі Чорного моря змогли відпочити близько трьохсот дітей з функціональними обмеженнями.
Уже шість років поспіль районні, міські та обласні центри соціальних служб для молоді проводять творчі фестивалі «Повір у себе, і в тебе повірять інші!», а переможців нагороджують безплатними путівками до «Артека».
Отже, до групи дітей, яку держава презентує незабутнім відпочинком у найдивовижнішому куточку країни, має можливість потрапити кожна дитина-інвалід, незалежно від місця проживання, соціального статусу та матеріального статку. Найголовніша умова — це участь дитини у творчому фестивалі, бажання проявити себе, незважаючи на вади здоров’я.
Поруч друзі
Перед кожною спеціалізованою зміною Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді проводить навчальні семінари для вожатих. Адже не кожен знає, як працювати з дітьми, котрі погано бачать, не чують або не можуть самостійно рухатися.
Артеківська програма відпочинку переробляється для комфорту дітей-інвалідів. Вони, скажімо, не ходять на екскурсії на далекі відстані, не беруть участі у спортивних змаганнях і, окрім вожатих, з ними працюють сурдо-перекладачі, психологи та волонтери. Ці люди завжди поруч, підтримують і допомагають.
Танцюють усі
До табору «Лазурного» дітки приїхали з різних куточків України. Тут їх розподілили по загонах залежно від функціональних обмежень та віку.
Найшвидше у нових умовах адаптувалися дітки з інтернатів. Для них це була просто зміна місця проживання. Складніше було з дітьми, які мешкали вдома і перебували на індивідуальному навчанні.
— Спочатку їх не цікавило море, гори й ігри. «Хочу додому!» — і все.., — розповіла психолог з Вінниччини Інна Яворська. — Та вже через кілька днів діти з ДЦП стали активними учасниками масовок — артеківських дискотек. Вожаті навчили їх пісень і танців, які були такі мелодійні та заводні, що ніхто не міг зоставатись осторонь. А що може бути краще, ніж щасливі й усміхнені танцюристи, яким артеківський дух допоміг забути про недуги!
Наприкінці зміни діти організували самодіяльний концерт. З танцями, піснями, віршами, сценками... Кожен загін показував своє особливе мистецтво.
Юні майстри
У таборі діти відпочивали, спілкувалися, підтримували одне одного, а ще творчо розвивалися. Одразу по приїзді кожен обрав гурток за інтересами: малювання, моделювання, вишивки, макраме, фітодизайну, шовкографії тощо. Одне слово, граючись, діти навчалися певного ремесла.
— Через роботи бачиш у дитині неабиякі творчі здібності. Малюнки, м’які іграшки, вироби із шишок, класичні метелики — всі яскраві й неповторні. Вони передають характер та настрій майстра, — ділиться волонтер Юрій Шевченко з Косівщини Сумської області.
А виставка робіт юних майстрів — це казковий світ, в якому розбігаються очі й просто не віриться, що вази, візерунки й композиції — справа дитячих рук.
Спостерігаючи за щасливими обличчями, розумієш, що такі заходи допомагають сформувати в дітях, на долю яких випало тяжке випробування, впевненість у власних силах, віру у світлий завтрашній день і довіру до держави та соціальних інститутів.
На початку зміни дітки плакали за домівкою, а наприкінці — тому, що не хотіли розлучатися.
Продовження розповіді читайте в наступному випуску «Сім’ї».
Крим.
