Щоб у родині панували взаєморозуміння і згода, а діти виросли не ледачими і не байдужими, трудові обов’язки вдома мають бути розподілені між усіма, за можливостями кожного. Добрим словом і прикладом батьки привчають своїх дітей до праці. Так з’являються перші вольові зусилля у фізичній і розумовій праці. Так виховується одна з найважливіших рис людини — працелюбність.

Неслухняна дитина — провина батьків

Як запобігти виникненню лінощів? Діти інколи забувають про свої щоденні обов’язки. Тому варто лагідно і без роздратування нагадувати їм. Так поступово виробляються трудові навички. Згодом вони переростають у сталу рису — працелюбність. Щоб саме так і сталося, є потреба в обережному, але систематичному контролі з боку дорослих. Починайте з найпростіших щоденних обов’язків: вмивання, чищення зубів, поливання квітів, прибирання іграшок, сервірування столу. Утім, якщо старші вдаються до щоденного суворого нагадування, тиску і навіть до покарань, дитина навпаки втратить потяг до праці, стане байдужою і впертою. А впертість і непослух — найяскравіше свідчення недосконалості виховних методів батьків, а не провини самої дитини.
Найбезхарактерніші люди виходять з тих сімей, де дітей не привчають до праці, бо не вміють створити належних умов для формування елементарних трудових навичок. У таких сім’ях зазвичай батьки взагалі не приділяють належної уваги вихованню.

«Ходить хлопчик-помагай»

Уже змалечку дітей слід навчати не лише обслуговувати себе, а й допомагати батькам, дідусеві, сестричці. Для виховання працелюбності важлива посильна участь у житті родини, ознайомлення із звичаями: коли батьки навчають дітей молитов, передають таємниці народних ремесел, разом співають народних пісень.
Фізичну роботу треба чергувати з розумовою, щоб була вона для дитини цікавою зміною роду занять, а отже, відпочинком. А якщо помітно, що дитина має своє улюблене заняття, варто заохочувати її природну схильність і разом з педагогами наполегливо розвивати.
Народна мудрість пояснює феномен лінощів так: «Лежачий плуг ржавіє, ледача людина хворіє». Українські народні прислів’я тонко висміюють лінощі: «Ледачому все ніколи: вранці росяно, в обід жарко, а ввечері комарі кусають», «Люди працювали, а він повітрям торгував». А щоб лінощі, мов гірка доля, не спіткали вашу дитину, виводьте її зі стану забудькуватості чи впертості. Проте дуже делікатно, з веселими жартами і добрим гумором.

Марія ГОЛЕЦЬ, старший викладач кафедри психології університету «Україна».