Перед народженням малюка жінка сподівається, що їй виплатять «допологову» допомогу, а потім вона оформить допомогу з догляду за дитиною до трьох років. Я теж сподівалася. Але не все так, як говорять і пишуть.
В Управлінні соціального захисту у виплаті допомоги  мені відмовили: мовляв, ніде не працювала, а отже, не застрахована. Друга спроба теж була безуспішна: «за законом не належить». Вирішила дізнатися: що мені все-таки належить «за законом». Процитувавши Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», я все-таки переконала працівників управління в своїй правоті... Але і після пред’явлення всіх необхідних документів грошей не виплатили. Тоді я попросила дати письмову відмову — і вони враз стрепенулися і вирішили всі проблеми мирним шляхом.
Так я відвоювала виплати на дитину. Але чи кожна жінка може захистити своє право? І чи можливо з немовлям на руках оббивати пороги установ? Не вдаватимусь в патетичну риторику про «майбутнє країни» і  «соціальний захист населення», просто нагадаю: мами з дітьми чекають не красивих обіцянок, а реальної допомоги.

Армянськ, Крим.