Газета «Голос України» — улюблена газета нашої сім’ї. Особисто мені подобаються в ній матеріали під рубрикою «Суспільство» і «Сім’я». Цікавлять мене також листи дітей. От і я теж вирішив написати вам листа, поділитися своїми думками.
Мені 11 років, я щасливий, що вже досить дорослий, щоб розібратися в подіях, які відбуваються в Україні. Разом з усіма радію, що моя Батьківщина обрала новий шлях, який приведе її до розквіту. А живу я в старовинному місті Хмільнику, якому вже понад 640 років. У нього дуже багата й цікава історія, яку бачила й пам’ятає древня фортеця (нині в ній — історичний музей). А тепер наш Хмільник — знаний курорт, де відпочивають і лікуються цілющою радоновою водою тисячі людей з України та інших країн.
На моєму столі лежить карта світу, і я бачу, що Україна — найбільша держава в Європі, а це зобов’язує. Поряд з картою — маленький прапорець України. Дивлюся на нього і думаю: як добре, що він синьо-жовтий. Синій — це колір чистого неба, а також колір річок, озер і квітів: волошок у житі та незабудок, які тато дарує мамі. А жовтий — це колір життєдайного сонця і стиглого колосся, тепла й радості. А разом — це символ життя. І я хочу, щоб життя всіх українців змінилося на краще, щоб усі з гордістю казали:
«Я — українець!»
Я син великого і мудрого народу,
Що на Майдані таки виборов свободу.
Він шлях єднання, розуміння і добра
Заради щастя і мого, й твого обрав.
Я — українець і пишаюсь цим по праву.
Тому що вірю: час не за горами,
Коли моя прекрасна Батьківщина
Буде заможною, квітучою країною.
Батьки — усі! — отримають роботу,
А діти — всі! — відчують їх турботу.
І будуть всі щасливі і веселі,
І чути буде сміх у кожного в оселі.
Але для цього, — каже мені тато,
Потрібно людям чесно працювати,
І дбати не лише про себе — про Вкраїну,
Тоді лиш будуть всі щасливі.
Василько АНТОХ, учень 6 класу ЗОШ № 4.
Хмільник Вінницької області.
