Певно, не я один, а й мої ровесники з села Роксолани на березі Дністровського лиману, в дитинстві могли зробити цінний внесок в археологію! Бо на прибережних кручах чи у лимані ми знаходили дивні монети, за які, однак, не можна було купити цукерок, тому ми жбурляли їх назад у лиман. А в глиняних кручах виколупували бронзові фігурки, що годилися, здавалось, лиш на грузила для вудок. А то з сусідом-ровесником у печері знайшли чудний жбан (то була, тепер знаю, антична амфора) і віддали його, за кілька зелених яблук, бабусі Ганні, й вона в ньому тримала олію...
Звідки нам було знати, що всі оті знахідки — безцінні? І що виявлено їх там, де колись стояло античне місто Ніконій, про що писали Птолемей та інші автори. Але тільки в 1957 році, коли я вже служив в армії, прийшли на кручі на околиці мого рідного села археологи на чолі з доцентом Мусієм Синициним, щоб почати розкопки.
От і почали копати. Нині в Одеському археологічному музеї НАН України — тисячі цікавих знахідок, виявлених за 47 років наполегливої праці археологів на придністровських кручах. Щойно завершений літній сезон додав ще близько 400 фрагментів пам’яток античної культури — уламків червонолакових посудин, бронзових фігурок, монет. Дещо із знайденого науковці відносять до фрагментів виробів знаменитого грецького майстра Доріса.
— Є й справжній скарб, — каже керівник експедиції, завідувачка відділу археологічного музею, кандидат історичних наук Наталя Секерська, — неушкоджена амфора, яка пролежала в землі 2,5 тисячі років.
Наталя Михайлівна (на знімку) ще студенткою Одеського держуніверситету пройшла археологічне хрещення саме в отій першій експедиції під Роксоланами, організованій Мусієм Сергійовичем Синициним. І відтоді не полишає її любов до Ніконія. Вона знає про античне місто, мабуть, більше від будь-кого. Ще 15 років тому видала в Києві цікаву книгу «Античний Ніконій і його округа в VІ—ІV століттях до нашої ери», звідки тепер науковці й шанувальники старовини можуть черпати інформацію не тільки про античне місто, а й про тогочасне Північно-Західне Причорномор’я, про те, як стародавні греки займалися тут землеробством і скотарством, ремеслами і торгівлею, яку мали культуру.
Чимало знахідок з Никонія — справжні мистецькі шедеври. Як не замилуватися, приміром, граціозною різнокольоровою чашею із зображенням бога вина Діоніса. Вражають філігранно вирізьблені кістяні фігурки людей і тварин. Витворами мистецтва є й чимало древніх монет. А з якою любов’ю виготовлялися предмети побуту, що має такі незвичні й приємні форми...
Утім, археологи впевнені: попереду ще чимало відкриттів, і навіть сенсаційних. І не лише на верхній терасі древнього міста, де зараз ведуть розкопки, а й в Дністровському лимані, куди сто літ тому обвалилася нижня тераса Ніконія. Хотіли «колупнути» дно, але воно надто замулене. Потрібні відповідні кошти і техніка, на що дуже сподіваються археологи.
Одеса — Роксолани.
