Протягом останніх років на Луганщині ліквідовано велику кількість державних і комерційних установ, до того ж без юридичних правонаступників. Це означає, що сотні людей, які пропрацювали на підприємствах по 5—20 років, йдучи на пенсію, мають безліч проблем з оформленням документів, котрі або не збереглися, або зникли у невідомому напрямку. Останньою інстанцією і надією для них залишаються державні архіви. На жаль, через недбалість і безвідповідальність колишніх керівників ліквідованих підприємств та установ, які не зберегли документацію, працівники архівів не завжди можуть допомогти.
— Відсутність документації тих підприємств, що змінили форму власності — одна з головних проблем у нашій роботі, — підтверджує директор Державного архіву Луганської області Микола Старовойтов. — Переважно з такою ситуацією ми стикаємося в паливній, металургійній, легкій та харчовій промисловості. Вірите, нерідко стає прикро і боляче за людей, котрим ми не можемо допомогти.
В області намагаються захистити соціальні інтереси своїх громадян у цьому напрямі, для чого і було створено місцеві архівні установи для централізованого тимчасового зберігання документів, що не належать до Національного архівного фонду. Чи, як їх називають, Трудові архіви. На Луганщині вже функціонують чотири такі установи і робота над їх створенням триває. Найближчим часом відкриють ще десять.
— Ми перші реагуємо на зміни в законодавстві, оскільки основна частина його актів, котрі забезпечують соціальну захищеність населення, потребує надання архівних довідок органам соціального захисту, — розповідає Микола Старовойтов. — Лише торік працівниками архівів області виконано майже 15 тисяч запитів соціально-правового характеру. В 40 відсотках з них було прохання про підтвердження виробничого стажу і заробітної плати. Потрібно врахувати і той момент, що до нас звертаються за даними не тільки співвітчизники, а й заявники із країн близького та далекого зарубіжжя. До того ж багато хто вимагає документи про заробітну плату за всю трудову діяльність — за 20—30 років. Насправді ці цифри потрібно збільшити ще в 1,5 разу, оскільки до даних архівних довідок органи соціального захисту вимагають ще додаткові.
Безперечно, пенсійна реформа додала роботи архіваріусам. За один день тільки до держархіву Луганської області звертається майже 180 громадян, а за минулий рік — близько 15 тисяч осіб. Кілька років тому ця цифра була в п’ять разів менша. Зрозуміло, що й надалі обсяги роботи архівних установ не зменшуватимуться. І для того, щоб зробити ефективнішою роботу архіваріусів, необхідно вже нині в законодавчому порядку призначити керівників, відповідальних за втрату документів, що підлягають архівуванню.