Пам’ятний знак в’язням Луцької тюрми, розстріляним 23 червня 1941 року працівниками НКВС, відкрито вчора на Замковій площі обласного центру Волині. З нагоди цієї події тут відбувся багатотисячний мітинг.
Трагедія, яка сталася на другий день Великої Вітчизняної війни, тривалий час замовчувалася офіційною пропагандою. Адже цей злочин був здійснений без усякого суду з ініціативи тодішньої влади. Лише на початку 90-х років минулого століття він був підданий осуду й широкому розголосу. На приміщенні колишньої тюрми встановлена меморіальна дошка. Хто ж став жертвою енкавеесівського терору? Переважно це була патріотично налаштована молодь, активісти організації українських націоналістів, священнослужителі.
З офіційних джерел відомо, що станом на 20 червня 1941 року в тюрмі перебували 2117 в’язнів. Лише кільком сотням з них пощастило вижити в тому пеклі. На жаль, до сьогодні не відомі імена всіх, хто загинув того дня від куль і осколків гранат. До цього часу справа зберігається в Генеральній прокуратурі України під грифом «таємно». То чи не час назвати імена і жертв, і винуватців тієї кривавої розправи?
Автор пам’ятного знака — заслужений архітектор України, директор Волинської філії Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» Андрош Бідзіля. Значну частину коштів на його спорудження спонсорував пенсіонер з міста Сурри (Канада) Микола Нечипорук. А ініціатором цієї доброї справи став голова обласної Асоціації незалежних волинських письменників імені Павла Чубинського Олексій Дубко.
