У Миколаєві працює виставка, присвячена 100-річчю з дня загибелі адмірала Степана Макарова і художника Василя Верещагіна. Дві легендарні людини, яскраві представники XІX століття загинули на броненосці «Петропавловськ» у російсько-японській війні рівно сто років тому. Їхні імена пов’язані з нашим містом.
Степан Осипович Макаров родом з Миколаєва, прославив себе і Батьківщину як видатний флотоводець, океанограф, кораблебудівник. Під час російсько-японської війни командував Тихоокеанською ескадрою. Сьогодні його ім’ям названо Миколаївський державний університет кораблебудування, а студенти цього вузу одержуватимуть дипломи і студентські квитки біля пам’ятника Макарову, встановленого в самому центрі міста.
Долі Макарова і Верещагіна переплелися дивним чином. І хоча Василь Верещагін не був у нашому місті, знав про нього багато і передав у місцевий музей унікальну колекцію картин. Нині музей його імені представляє експозицію «Мир і війна», присвячену пам’яті художника й адмірала. Мир і війна для цих людей стали сенсом життя і творчості. Верещагін — один з найпрогресивніших діячів кінця XІX століття — відобразив у своїй творчості жах і гіркоту війни на тлі контрасту з мирним життям.
Саме на контрасті війни і миру, смерті й життя побудовано нову експозицію музею. Картини представлені в хронологічному порядку, починаючи з ілюстрації російсько-японської війни і закінчуючи Великою Вітчизняною. Контраст простежується і в доборі експонатів, і в їх розташуванні. Наприклад, поруч робота художника Семерньова «Юлька» — світлий портрет веселого дівчати, і картина художника Корнєєва «Впізнала», на якій дівчинка з жахом дивиться на повішеного німцями чоловіка.
До речі, з цією картиною пов’язана цікава історія. Улітку минулого року одна з відвідувачок музею, що приїхала із Санкт-Петербурга, несподівано впізнала в образі дівчинки з полотна... себе. З’ясувалося, що її рідний дядько художник Корнєєв, працюючи над твором, писав його з племінниці. З дитячих років жінка не бачила цієї роботи. За велінням долі картина опинилася в музеї Верещагіна, де і впізнала себе доросла «модель».
Окремий комплекс виставки присвячений пам’яті Василя Верещагіна. Тут експонуються плакати часів російсько-японської війни, друковані видання, замальовки художника, медалі. Як розповідає директор музею Сергій Росляков, що досконально вивчив творчість і біографію Верещагіна, дивно, але в Японії художника любили і поважали. Напередодні війни там відбулася його персональна виставка. А в зв’язку з загибеллю майстра японський уряд направив телеграму-співчуття російському царю. У стані війни між державами це був знак шляхетності й поваги.
Незвичайна виставка історії воєн, передана за допомогою образотворчого мистецтва, нагадує, що за 100 років у цьому світі мало що змінилося. Війни, страждання і загибель людей тривають. Способи знищення стають витонченіші. А люди, як і 100 років тому, хочуть одного — миру.
Миколаїв.
