Кореспонденти «ГУ» побували на околицях епіцентру травневих вибухів. А почався наш рейд запорізькою глибинкою, цілком природно, с обласного центру.
Тут, до слова, зник трамвай. Щоправда, з центрального проспекту. Замість деренчливих вагонів курсують тролейбуси. Ми проїхали маршрутом №4а, пущеним напередодні, і розділили тим самим радість городян, що мають тепер змогу діставатися річкового порту без пересадок.
Подальший наш шлях пролягав у Михайлівський, сусідній із Мелітопольским район. Зустріч із заступником голови райради Іваном Голодом зумовила мету подорожі: вирішили збирати матеріал про наслідки вибухів у Новобогданівці.
— На станції Пришиб у ті травневі дні було стовпотворіння, але не це запам’яталося, — зазначає Іван Павлович. —Запам’яталися щирість, щиросердність і чуйність земляків до сусідів, яких спіткало лихо.
Поки державні мужі вирішували, що робити, спустивши в низи боягузливе «Діяти залежно від обставин», люди активно діяли. Багато хто зі станції забрали до себе цілі родини, передовсім дітей. І після цього інформували районну владу, допомагаючи їй організувати розшук. А підприємець з Любимівки азербайджанець Ібрагім моментально відгукнувся на НП і, не очікуючи нічиїх прохань, забезпечив біженців харчами і не тільки. А що ж держава, котра обіцяла всім усе компенсувати? Михайлівському району з 900 тисяч гривень виділено лише 136 тисяч. Минулого тижня в постраждалих селах завершено середній ремонт тисячі будинків, сотні капітально відремонтовані.
А тим часом місцева влада рекомендує потерпілим звертатися до суду. Серед тих, хто має намір добиватися компенсації, — Володимир Бублик, стрілець воєнізованої охорони в Новобогданівці, якого чотири рази було поранено. До нього в лікарню приходив навіть Прем’єр-міністр, а військові і носа не являли.
До Міноборони та уряду конкретні претензії, оприлюднені в ЗМІ, є й у 800 жителів села Відродження (що за сім кілометрів від складів). Люди перенесли неабиякий стрес, що позначилося на їхньому здоров’ї. Вони вимагають відшкодування не лише матеріальної, а й моральної шкоди. Зокрема, оздоровлення дітей, виплати грошової компенсації за перенесені страждання і погіршення здоров’я.
Наївно думати, що Київ прислухається до селян. Виходить, їх шлях — у суд? Чи готовий він до розгляду відповідних позовів? Чи створить прецедент, подібний до львівського, де вчителі масово виграють спори з відшкодування зарплатні?..