Показати б цей знімок тому, хто вміє за фотографією читати долю. Очі йому округляться, й він скаже: це ж роман, а не знімок! Бачите хлопця праворуч? Ім’я цього генерала-українця, нині майже забутого, знав увесь світ! Але це згодом. А на знімку ще тільки рік 1924-й, Умань, 297-й полк 99-ї стрілецької дивізії. Майбутній генерал лише почав командувати взводом. Поруч теж цікавий хлопець — кажуть, це саме він написав знамениту пісню «Скакав козак через долину». Його ім’я — Яремчук Яким, а він звав себе Кімом. А його приятель Кузьма Дерев’янко придумав собі ще екстравагантніше ім’я — Мрійколь! Їй-бо, так і написано на звороті знімка. Що ви хочете, вони майже діти! Той, що праворуч — родом звідси, з Уманщини, з Косенівки. Лише за два роки перед тим пішов добровольцем до Червоної Армії, був прийнятий одразу на другий курс харківської Школи Червоних старшин, поміж іншого, освоїв там японську мову. Це згодилося через двадцять з гаком літ, коли він, серед генералів-союзників, приймав капітуляцію Японії на борту американського лінкора «Міссурі». А міг і не дожити до того дня. Бо року 1938-го на нього написали донос: мовляв, майор Дерев’янко — з ворожого кодла, бо його батько найманою працею збудував собі палац з мармуровою огорожею! Перевірили: «палац» у Косенівці виявився під солом’яною стріхою. Втім, батько таки мав справу з мармуром, був добрим каменотесом. Але бідним — Кузьма пішов до армії в конопляних штанях, фарбованих бузиною. Лампаси — то потім. Ви питаєте, де він зустрів 9 травня 45-го року? У Відні. Він звільняв цю перлину Європи від фашистів. А до того пройшов Дем’янівський котел (хто знає — здригнеться), Курську дугу, Бєлгород і Харків, битву за Дніпро, Корсунь-Шевченківську, Умансько-Ботошанську, Яссько-Кишинівську, Будапештську, Балатонську операції. А раніше — Фінську кампанію. А ще раніше був військовим розвідником у Китаї. Тому-то про нього мало відомо: розвідка не афішує своїх людей...
Ви хочете знати, що з цими двома хлопцями тепер? З ними — вже нічого. Все зараз відбувається без них, тільки з нами. Ось ми нинішньої осені відзначатимемо століття генерала Кузьми Дерев’янка. Якщо, звісно, не забудемо. Тому варто перечитати Святе Письмо — що там сказано про тих, хто сидітиме по праву руку од Господа нашого, коли на те прийде час...
