Луганські школярі і студенти на «Шаттлі» не літали, але до космічних польотів мають найбезпосередніший стосунок
Свій експеримент група луганських школярів і студентів під керівництвом кандидата хіміко-біологічних наук Тетяни Косогової розпочала вісім років тому. 1996 року планувався орбітальний політ космічного корабля «Шаттл». Членом міжнародного екіпажу став і наш український космонавт Леонід Каденюк. Крім інших завдань, Каденюк мав проводити біологічний експеримент, узявши із собою контейнери з паростками міжвидового гібрида Brassіca rapa — схрещеного виду капусти і турнепсу. Цю рослину було створено ще тридцять років тому професором Вісконсінського університету Полем Вільямсом. Американському вченому вдалося одержати рослину з прискореним циклом дозрівання: фізіологічно зріле насіння гібрид дає вже через 35 календарних днів. Разом з американськими вченими Мала академія України розробила проект, відповідно до якого насіння цієї астророслини одночасно має бути посаджено в ґрунт на Землі й у космосі. За процесом її  росту встановлювалося спостереження, одне з яких саме і вели луганські школярі.
Своє насіння вони посадили за 14 днів до польоту «Шаттла». У цей самий час помістили в ґрунт і насіння для космонавта. У день польоту рослина була готова до цвітіння. Оскільки політ Леоніда Каденюка тривав два тижні, часу на біологічний цикл цілком вистачало. Як потім стало відомо, рослини в космосі зацвіли, але суцвіття вийшли набагато менших розмірів. Мабуть, позначилося космічне навантаження. Завдання експерименту полягало в тому, щоб з’ясувати, чи можуть рослини сформувати в космосі фізіологічно зріле насіння.
— Наскільки я знаю, насінини в космосі зав’язалися. Але фізіологічно зрілих одержати не вдалося, — розповідає Тетяна Косогова. — Крім того, частину насіння було висаджено й у космосі, а після повернення на Землю контейнери з рослинами було передано провідним університетам.
Незабаром Мала академія проект закрила, однак у Луганську продовжують займатися ним самостійно. За словами Тетяни Косогової, така робота дає змогу не тільки досліджувати нове, а й залучати до науки найздібніших.