Про те, що в практиці Олексія Миколайовича особисті прийоми громадян — справа повсякденна, знала давно. Знала і те, що приїжджає він у найвіддаленіші райони області. І зустрічей з ним чекають з нетерпінням. Від людей часто чула: «Якщо Гаркуша взявся за діло — обов’язково допоможе».
Тому, попри суботній день і ранній час (виїхати довелося о п’ятій ранку), напросилася побути на черговому прийомі. За традицією за один день голова облдержадміністрації «накриває» відразу два райони чи район з містом. Цього разу за планом — Доманівський і Веселинівський райони, що за сто тридцять кілометрів від Миколаєва.
У Доманівському районі записалося 18 осіб. 8.00 —перший відвідувач — Василь Волохів. Розповідає про те, що вже більше року не може одержати Державний акт на присадибну земельну ділянку. Є і відповідне рішення суду, але виконавча служба бездіє. «Рівно через десять днів акт буде у Вас у руках», — заявив Гаркуша після вивчення документів. І відразу викликає начальників управлінь юстиції і земельних ресурсів, дає вказівки. Треба сказати, що разом з головою облдержадміністрації одночасно особисті прийоми громадян проводять і начальники обласних управлінь. Отже, всі «під рукою», іноді під «гарячою».
Наступні «прохачі» у мене, чесно кажучи, особливої приязні не викликали. Криклива молода жінка, Любов Іванівна, з порога почала вимагати провести газ по своїй вулиці. Підтримав її і сусід. Олексій Миколайович вислухав обох терпляче і стримано. Пояснив, що за підсумками півріччя місцевий бюджет коригують. Можливо, тоді і виділять додатково засоби на газифікацію вулиці Ковальської. Хоча за рахунок бюджету газ підводиться тільки до населеного пункту, а кошти на розведення труб до кожного будинку збирають самі громадяни, утворюючи кооперативи. Любов Іванівна не вгамовується і вже скаржиться на відсутність води, мовляв, треба прокласти 500 метрів водопроводу. Гаркуша прораховує, в яку суму «виллється» вода з урахуванням вартості труб. Висновок — прокласти водопровід під силу селищній раді, до 1 травня вода повинна бути. А наприкінці зустрічі додав: не думайте, що з моїм приїздом на вас посиплються блага, як з рога достатку. Багато питань можна і треба вирішувати самостійно.
Виявилося, що до прибуття голови готуються не тільки мешканці районів, а й керівники деяких підприємств. Готуються по-своєму. Наприклад, зі слів Семена Миколайовича Луценка з Лідіївки ми довідалися, що зарплату працівникам сільгоспідприємства «Нібулон» видають винятково напередодні приїзду районного чи обласного начальства. Багато спірних питань і з приводу розпаювання землі. Договори з «Нібулоном» складено так юридично заплутано, що і через суд їх розірвати складно. Олексій Миколайович порадив звернути увагу на те, які конкретно умови договорів порушуються, і з цим йти до суду. А з приводу зарплати дав доручення розібратися голові райдержадміністрації.
З усіх звернень у Доманівському районі найбільша кількість прохань — про газифікацію будинків. І кожному доводиться пояснювати проблеми бюджетного фінансування, необхідність створення кооперативів. Хоча, звичайно, окремим громадянам просто не під силу вишукати з убогих доходів 500 і більше гривень на кооператив. Їм влада допомагає в першу чергу. Подякувати Олексію Гаркуші за газифікацію частини будинку інваліда І групи Анатолія Медведєва прийшла його сестра — Ольга Володимирівна.
— Толя побував на прийомі менш як рік тому, — каже вона. — А цієї зими вже був з теплом і газом. Я просто не могла не сказати велике спасибі за брата.
Об 11-й годині голова облдержадміністрації почав прийом у Веселинівському районі. Тут попередньо записалися 22 особи. Учасник війни, інвалід ІІ групи Василь Олександрович Бузак просить допомогти одержати машину. Але, як з’ясувалося на місці, у черзі він не стоїть і потрібних документів не оформляв. Докладно розтлумачили дідусеві, куди треба звертатися. Але прохання взято на контроль.
Так само, як і в Доманівці, багато звертань пов’язано з газифікацією населених пунктів. У кожному випадку —підхід індивідуальний. Ще для мешканців райцентру актуальна проблема плати за воду. У березні сесія селищної ради прийняла рішення про підвищення тарифів з однієї гривні 56 копійок до двох гривень 27 копійок. Василь Іванович Бузуков справедливо обурюється тим, що доводиться платити за воду, яка тече вулицями, а не за ту, що з крана. І взагалі, каже, у Веселиновому не розв’язують питання благоустрою селища. Наприклад, вечорами на вулицях немає світла. На запитання Олексія Гаркуші, а хто вибирав депутатів і голову, Василь Іванович погоджується: все правильно, ми вибирали. «От і вимагайте від них виконання своїх прямих обов’язків», — радить Олексій Миколайович.
Люди йдуть на прийом з різними лихами, іноді глибоко особистими. У якийсь момент навіть почуваєшся незручно від власної присутності. От мама просить за сина Анатолія: «Хлопцю 30 років, троє дітей, хворий на туберкульоз, дружина покинула. Допоможіть підлікуватися в гарній лікарні, у Києві». Відповідь така лаконічна, як і прохання: «Вважайте, що питання вирішено».
І знову майже про особисте. Віра Леонідівна — молода пенсіонерка, приємна жінка, плаче: «Допоможіть установити пільговий газовий лічильник. Через те, що немає лічильника, газова служба нараховує до сплати по 100 гривень за місяць. А в мене пенсія 103 гривні. Як жити?» І продовжує: «Працювала медсестрою в районній лікарні і зараз підробляю, де тільки можна, — підлогу мию, прибираю. Але на цей проклятий лічильник ніяк зібрати не можу». «Допоможемо», — пообіцяв Гаркуша.
І от зачинилися двері за останнім, сороковим, відвідувачем. Підбити підсумок «нашому» прийому непросто. Безперечно, справа ця корисна. Більшої «відкритості влади», про яку твердять різні інструкції і вказівки «зверху», сьогодні годі й уявити. Кращої ілюстрації уваги до окремої людини не варто шукати. Але, впевнена, багатьох питань можна було б уникнути, якби... По-перше, люди були краще інформовані про свої права і хоча б основи законодавства. Якби виконавчі державні служби виконували рішення судів, а не зволікали з ними. Якби місцеві органи влади уважніше підходили до розгляду кожної окремої скарги. Якби, зрештою, всі свої соціальні зобов’язання держава виконувала з точністю і в строк.
Миколаївська область.
