За схвалення нових нормативних тарифів квартирної плати під час повторного голосування підняли мандати 47 депутатів Миколаївської міської ради, проти — 12, утрималися — 10.
Потребу підвищення тарифів міська влада доводила протягом усього року. Втім, з процедурою їх прийняття зволікали самі депутати. Не могли дійти згоди у визначенні компетенції стосовно встановлення тарифів міськвиконком та обласна державна адміністрація. Нарешті на сесії, що передувала бюджетній, питання винесли на обговорення. Заступник міського голови Володимир Бушин переконував депутатів: єдиним виходом з прірви для житлово-комунального господарства міста є підвищення тарифів на квартплату. В разі неприйняття нових тарифів з міського бюджету 2004 року на дотацію ЖКГ потрібно передбачити додатково 33 мільйони гривень. Пропонували і третій шлях — розпустити жеки та сподіватися на те, що городяни самостійно утримуватимуть своє житло.
Після тривалих дебатів з цього питання нові тарифи з диференціацією за класами будинків було прийнято вже на бюджетній сесії. Рішенням встановлено плату за квартиру для п’яти класів будинків. В середньому тарифи підвищилися в 2,5—3,5 разу. Найвищу ціну (1 гривня 11 копійок за кв. метр) платитимуть мешканці капітальних будинків з ліфтами, термін служби яких 125 років. До цього вони сплачували 32 копійки. Найнижчу (31 копійка) — будинків зі стінами полегшеної конструкції, термін служби яких 30—50 років. Утім, 80 відсотків миколаївських будинків належать до другого та третього класів, тому підвищення вартості житла у 2,5—3 рази зачепить переважну більшість населення.
Проти прийняття непопулярного рішення виступили прихильники комуністів та представники громадського об’єднання захисту конституційних прав громадян, які двічі пікетували міськвиконком. У зверненні до депутатів міської ради йдеться: «Рішення про підвищення тарифів зумовить додаткові видатки кожної сім’ї до 30—50 гривень на місяць, а в разі прийняття Верховною Радою Житлового кодексу призведе до масового виселення малозабезпечених громадян із їхніх квартир». Невдоволення городян спричиняють і складові витрат у нових тарифах. Наприклад, питання прибирання сходових кліток мешканці більшості будинків вирішують самостійно. А організація з боку жеків культмасової та спортивної роботи викликає щонайменше сумнів. До того ж з підвищенням тарифів ніхто не гарантує підвищення якості житлово-комунальних послуг. Левова частка збільшених тарифів піде на заробітну плату працівникам галузі та підтримання матеріально-технічної сфери.
Чи зможуть миколаївські депутати не допустити перетворення питання тарифів з економічного на політичне, покаже час.
Миколаїв.