Нова редакція Закону України «Про рекламу» принесла засобам масової інформації і матеріальні, і моральні втрати. В остаточному підсумку стороною, що програла, виявилися читачі, слухачі і глядачі. Такий був лейтмотив думок, що пролунали під час «круглого столу», організованого обласною спілкою журналістів Національної спілки журналістів України. Предмет обговорення — положення нового закону про рекламу, наслідки яких видання і телерадіокомпанії вже встигли на собі відчути. Каменем спотикання стали три статті документа, що регламентують мову реклами, соціальну рекламу і рекламу лікарських засобів.
У виступах головних редакторів газет «Горняк» (Торез) Анатолія Постнова, «Провинция» (Костянтинівка) Галини Разпутько, «Донецкие новости» Римми Філь, «Вперед» (Артемівськ) Віктора Герасимова та інших було висловлено пропозицію звернутися до законодавців із проханням призупинити дію згаданого документа на час перегляду окремих його положень. Учасники «круглого столу» вказували на абсурдність і нелогічність «букви закону», зокрема вимоги розміщати рекламу виключно українською мовою. На думку адвоката, члена НСЖУ Євгена Коваля, ця норма суперечить Європейській хартії регіональних мов або мов національних меншин і Конституції України. Проте російськомовні газети регіону нині змушені виконувати закон і публікувати рекламу тією мовою, якою більшість читачів і не говорить і не думає. Аналогічна проблема виникла й у місцевих телерадіокомпаніях. Наприклад, донецьке представництво телеканалу «Інтер» втратило через це до 40 відсотків рекламного бюджету.
Журналісти зазначили, що на місцях управління із захисту прав споживачів прискіпливо відстежують «законослухняність» редакцій. За розміщення реклами не українською мовою редакції загрожує серйозний штраф. Аналогічні санкції може бути застосовано навіть після виходу цілком безневинної замітки. Приміром, про те, що шахта виконала річний план. Адже за новим законом будь-яка інформація про конкретне підприємство чи його продукцію вважається... рекламою.
Учасники «круглого столу» прийняли рішення підготувати звернення до Верховної Ради України, Донецької обласної ради, народних депутатів України, обраних від регіону, а також до Генеральної прокуратури України. А поки представники засобів масової інформації очікуватимуть на реакцію законодавців, голова Донецької обласної спілки журналістів, головний редактор газети «Донбасс» Олександр Бриж запропонував розробити тактику захисту ЗМІ під час перевірок. Адже закон, хоч би який він був, потрібно виконувати.