Напередодні Великодня, у чистий четвер, під час сніданку я попросив дружину Ольгу дати до картоплі трохи огірків. Вона вийняла з банки невеликий огірок і почала нарізати в тарілку. Я відразу побачив на кільцях огірка білий хрест. Та його й неможливо було не помітити, адже чіткий симетричний хрест із білих зерняток на темно-зеленому зрізі огірка виднівся на обох відрізаних часточках.
Намагався зацікавити побаченим дружину, та моя половинка, поспішаючи на роботу, втомлена передсвятковими клопотами, навіть не глянувши, пояснила по-революційному просто: «Їж! У мене таких
хрестів повна банка!» Тож я дочекався, коли вона піде на роботу, і почав перевіряти правдивість її теорії. Перерізав півбанки огірків, але більше не знайшов зображень хрестів. Тож огірки з однієї банки, напевно, з однієї грядки та одного сорту були зі звичайною структурою — у них не було хреста.
Показую незвичайний огірок молодшій невістці Ользі (Бог послав мені аж три Ольги: дружину і двох невісточок) — вона також зробила висновок, що насіння й справді розташоване у вигляді хреста, і такого раніше ніколи не помічала.
Що це — чергова витівка матінки-природи чи й справді якийсь знак або підказка перед великим святом? А поки що незвичайний огірок я поклав у морозильну камеру, може, ще хтось захоче побачити.
Надіслав Петро КРАВЧУК, автор «Книги рекордів природи».
Любешів
Волинської області.
Фото автора.
