Будуть гроші — буде і здоров’я. Це вже аксіома. Тому сьогодні майбутнє самопочуття пересічного громадянина країни, хоч як дивно, залежить від проекту державного бюджету на 2004 рік. Заступник Міністра охорони здоров’я України Юрій Поляченко вважає, що той проект для галузі оптимістичний. Проте чиновник у білому халаті усвідомлює, що на 100 відсотків забезпечити фінансові потреби з коштів держбюджету неможливо. За словами Ю. Поляченка, питома вага загального фонду видатків на охорону здоров’я у загальному обсязі ВВП у наступному році очікується у розмірі 3,1 відсотка (у 2003 році було 3 відсотки). Але з урахуванням коштів спеціального фонду цей показник становитиме 3,5 відсотка.
На кожного громадянина країни, в контексті медичного бюджету на 2004 рік, плановано використати 176,2 грн., а з урахуванням спецфонду — навіть 202 грн. 10 копійок!
Витрати на охорону здоров’я з усіх джерел фінансування останніми роками зростали нижчими темпами, ніж ВВП. Такого висновку дійшли автори дослідження «Стратегічні напрями розвитку охорони здоров’я в Україні». Так, за їхніми даними, частка загальних витрат на охорону здоров’я у структурі внутрішнього валового продукту з 4,6 відсотка у 1996 році зменшилася до 3,7 відсотка у 2000-му.
Аналітики проводять паралель між рівнем життя населення країни та станом його здоров’я. Скорочення реальних грошових доходів більшості населення, його платоспроможності зумовило погіршення структури споживання. З погіршенням життя пов’язане зниження рівня самозбережної поведінки населення та піклування про своє здоров’я. За даними проведеного у жовтні минулого року Держкомстатом дослідження про доступність для населення медичних послуг та лікарських препаратів, третина українських сімей, члени яких потребували медичної допомоги, не змогла задовольнити ці потреби. Основною причиною цього переважна більшість респондентів назвала надто високу вартість ліків, виробів медичного призначення та послуг системи охорони здоров’я. Значно зменшилися можливості лікувальних закладів забезпечувати населення декларованою Конституцією безплатною охороною здоров’я, зросла вартість медичних послуг та ліків.
Отже, фінансовий оптимізм заступника Міністра охорони здоров’я країни обгрунтований конкретними цифрами. Проте бюджетні асигнування сьогодні покривають лише меншу частину від потреб. Решта витрат на здоров’я здійснюється за рахунок пацієнтів. Вони платять за ліки і витратні матеріали, харчування, білизну, оплачують послуги молодшого медперсоналу. Поширені неофіційні платежі лікарю. Суми, яких вимагають від хворих або їхніх родичів, значні, і більшість громадян неспроможна їх сплачувати.
