«Вони не дадуть мені спокою...»

У лютому 2000 року рішенням Зибківської сільської ради Онуфріївського району всім службовцям соціальної сфери та пенсіонерам було виділено по два гектари землі із резервного фонду терміном на чотири роки для ведення підсобного господарства. Не маючи змоги самостійно обробляти наділи (відсутність грошей, техніки, посівного матеріалу тощо), люди почали шукати, кому віддати землю в обробіток.

У заяві на ім’я прокурора Кіровоградської області (її підписали більш як п’ятдесят селян) ідеться: «У 2000 році ми звернулися до базового господарства СТОВ «Іскра» з проханням надати послуги з обробітку наших земельних ділянок. З тієї причини, що наша частка врожаю виявилася, м’яко кажучи, маленькою, ми звернулися до керівництва СФГ «Житниця — М» Малової Є. Є. з таким самим проханням. У 2001 році вона обробила нам 50 гектарів, а в 2002-му вже 164 гектари. Треба відзначити, що наша доля в урожаї істотно зросла. Безумовно, така ситуація не могла залишитися без наслідків для керівника «Житниця — М». І вони не забарилися...»

Події розвивалися стрімко. У вересні минулого року в Зибковому з’явилися працівники управління податкової міліції ДПА в Кіровоградській області. Зважаючи на те, що проти них порушено кримінальну справу, поки триває слідство, прізвищ не називатимемо. За свідченнями селян, вони поводилися зухвало й брутально.

— Вважали, що варто їм помахати посвідченням і всі кланятимуться, — розповідає фермер Іван Половий. — А тому для них було несподіванкою, коли такого не сталося...

— Вони відверто погрожували мені, вимагаючи компромату на Малову, — каже сільський голова Наталя Александрова. — П’яні вдиралися на подвір’я, звинувачували в корупції...

А наприкінці місяця до Онуфріївського місцевого суду на бланку Державної податкової адміністрації надійшла позовна заява про повернення державі самовільно захоплених земель та незібраного врожаю, відповідачем у якій вказувалася Малова Євдокія Євстигніївна. У ній, зокрема, йшлося: «...Перевіркою встановлено, що восени 2001 року та восени 2002 року землю в кількості 164 гектари, яка належала до земель запасу, засіяла зерновими культурами гр. Малова Є. Є., мешканка с. Зибкіно Онуфріївського району, на 107,2 гектара землі в даний час росте урожай кукурудзи. Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України, землями державного фонду (землями запасу та землями резерву) розпоряджаються місцеві державні адміністрації. Згідно з листом відділу земельних ресурсів Онуфріївської райдержадміністрації відомо, що в 2002 році адміністрація не укладала договір на передачу в оренду землі запасу з Маловою Є. Є. З цього витікає, що Малова Є. Є. 

самовільно зайняла державні землі...»

Як з’ясувалося, грізне звинувачення насправді було відвертою підтасовкою, бо основне посилання в ньому робилося на відсутність документа, якого в природі бути не могло.

Адвокат Валерій Горобець:

— Райдержадміністрація не могла укладати договір з Маловою на оренду земель запасу. По-перше — тому що раніше було прийняте рішення Зибківської сільради про надання землі в тимчасове користування працівникам соціальної сфери та пенсіонерам, і вони на чотири роки отримали право розпоряджатися нею на власний розсуд; по-друге — поняття «оренда» у цьому разі є таким, що не відповідає дійсності. Селяни віддали свої наділи на обробіток. І не Маловій, а фермерському господарству «Житниця — М». Тож про жодне самовільне захоплення землі не може бути й мови. Можна говорити лише про перевищення службових обов’язків працівниками податкової міліції, які взагалі не мали права втручатися в діяльність фермерського господарства. Адже селяни сплачують податок на землю, а фермерське господарство — фіксований податок у державну скарбницю. Тим паче що згідно з тим самим Земельним кодексом, на який посилаються податківці, у земельних спорах основною особою виступає земельний інспектор. І аж ніяк не податкова міліція. А як мені відомо, ні власник землі в особі райдержадміністрації, ні інші відповідні служби претензій до Малової не мають...

Слова адвоката підтверджуються офіційним листом за підписом голови РДА Івана Архипенка, в якому чорним по білому написано: «Районна державна адміністрація, як орган, який, згідно зі ст. 17 Земельного кодексу України, розпоряджається землями державної власності, претензій до гр. Малової Євдокії Євстигніївни, яка є відповідачем у справі за позовом Державної податкової адміністрації про повернення державі самостійно зайнятих земель та незібраного врожаю, не має».

Такої самої думки дотримується і начальник відділу земельних ресурсів РДА Дмитро Тітовський.

— Земля надана людям для ведення особистого підсобного господарства, — каже він, — і вони мають повне право обробляти її, як їм зручніше. Податківці наполягали, що Малова мала укладати договір із державним органом, але ж договори мають укладатися саме з людьми, які тимчасово цією землею володіють. Звісно, спочатку були деякі нюанси в оформленні документів на ділянки, однак, на мій погляд, у цьому вина тільки сільради і аж ніяк не Малової...

Незважаючи на вагомі аргументи, чи то спасувавши перед солідною державною установою, чи, можливо, з якоїсь іншої причини, суддя Онуфріївського місцевого суду В. Потапенко спершу підписав ухвалу, якою накладався арешт на врожай кукурудзи загальною площею 107,2 гектара.

А через два дні схаменувся і видав нову постанову, зовсім протилежного змісту. Але коліщата юриспруденції вже набрали обертів. Податківці, у свою чергу, подали апеляцію до Апеляційного суду і в такий спосіб залишили в дії вигідне їм рішення. А самі почали діяти рішуче і нахабно...

«27.10.02 представником ДПА (прізвище випускається) та керуючим агрофірми «Дніпро-прогрес» Шашлом було організовано збирання кукурудзи з наших земельних ділянок... Факт збирання врожаю був випадково виявлений Маловою Є. Є. і на її прохання на поле прибули жителі села та сільський голова 

Н. Александрова. Наголошую, що ні ми, тимчасові користувачі земельних ділянок, ні Малова Є. Є. не були повідомлені про збирання врожаю.

«18 жовтня 2002 року Онуфріївський місцевий суд за клопотанням УПМ ДПА наклав арешт на врожай кукурудзи на площі 107,2 га, передавши цей незібраний врожай на відповідальне зберігання представнику позивача.

У подальшому співробітники УПМ ДПА в Кіровоградській області із залученям сільськогосподарської техніки Зибківського відділення СТОВ «Аргофірма «Дніпро-прогрес» зібрали частину врожаю кукурудзи в кількості 90 тонн, але внаслідок неналежного забезпечення (охорони) врожаю з їх боку, частину, а саме 50,9 відсотка на даний час втрачено.

За даним фактом прокурором Онуфріївського району стосовно співробітників УПМ ДПА в Кіровоградській області за неналежне виконання ними покладених на них обов’язків, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України...»

«Апеляційний суд, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної справи, вважає, що підстави для задоволеня скарги немає.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції оцінив зміст ст. 17 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» і дійшов висновку, що ДПА у Кіровоградській області є неналежним позивачем по даній справі, у зв’язку з чим суд запропонував представникам ДПА замінити їх належним позивачем, яким є Онуфріївська районна адміністрація, як розпорядник державної власності у галузях земельних відносин.

Отримавши відмову в заміні позивача, суд запропонував Онуфріївській райдержадміністрації вступити у справу як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору.

Онуфріївська райдержадміністрація не виявила бажання вступити у справу як третя особа.

...Апеляційну скаргу ДПА в Кіровоградській області відхилити».

Принциповість якась однобока...

Здавалося б, можна святкувати перемогу. Однак Євдокія Малова далека від ейфорії. І її занепокоєння цілком розділяє адвокат Валерій Горобець. Він переконаний: негаразди Євдокії Малової відбуваються не так у зв’язку з її господарською діяльністю, як через особисту неприязнь до неї когось із керівників конкуруючих господарств. На його думку, її переслідування мають відверто замовницький характер. Найвірогідніший мотив — її справедлива щедрість у розрахунках з людьми — це призводить до того, що селяни разом зі своїми паями перебігають з інших господарств до неї.

Підтверджують такі припущення й слова секретаря Зибківської сільради Валентини Люліної.

— Працівники соціальної сфери віддали свою землю не лише Маловій. На території сільради — шість сільгосппідприємств. Усі документи оформляли однаково. Але претензії щодо незаконного захоплення державної землі чомусь виникли тільки до неї одної. То чому принциповість працівників податкової міліції, які прикриваються інтересами держави, така однобока?..

Зибківчани, з якими довелося поспілкуватися, готові носити Євдокію Малову на руках, а податківців інакше як бандитами не називають.

— Ми мало не на колінах умовляли її взяти в обробіток нашу землю, — каже пенсіонер Михайло Бабенко. — Ми ж Євдокію Євстигніївну знаємо з дитинства і довіряємо їй, як самим собі...

— У мене чоловік у господарстві «Верес» за весь свій пай отримав стільки, скільки я з півтора гектара у Малової, — каже завуч загальноосвітньої школи Зінаїда Лукашенко. — Вона і городи раніше всім нам поорала і за ціною вдвічі нижчою, ніж пропонували інші господарства...

— Вона всім допомагає чим може. У інших серед зими снігу не випросиш, а її й просити не треба, сама останнє віддасть. Школі викопала колодязь, розорала підсобну ділянку, дає харчові продукти для їдальні, на новорічні свята всі вчителі й учні мають подарунки від неї... — стверджує директор школи Зоя Глінкіна.

І перелік схвальних відгуків можна продовжувати нескінченно. Тому гірко, що страждати доводиться в основному порядним людям...