Третина населення планети нині страждає на туберкульоз. Щороку від цієї недуги гине три мільйони осіб. 80 відсотків хворих — люди працездатного, репродуктивного віку. Повністю паличку Коха не здолали ще в жодній країні, тому Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 1993 році туберкульоз проголошено однією з глобальних небезпек.
В Україні погіршення епідемічної ситуації почалося з 1991 року. За останні десять років рівень захворюваності збільшився вдвічі. Ще в 1995 році ми переступили епідеміологічний поріг. Щороку в нашій країні виявляють понад 36 тисяч хворих. Майже третина з них помирає, стільки само — стають інвалідами. Усього в лікувально-профілактичних закладах під наглядом нині перебувають 670 тисяч осіб. У 139 тисяч — активні форми. Більше половини хворих на туберкульоз в Україні — люди соціально незахищені, безробітні, пенсіонери, мігранти, ті, хто повернувся з місць позбавлення волі, особи без постійного місця проживання.
Фахівці впевнені — раніше ситуація не була така критична. Бо проводили профілактичні флюорографічні обстеження, за допомогою яких недугу виявляли на ранніх стадіях. Та після аварії на Чорнобильській АЕС кількість таких обстежень значно скоротилася. І саме після цього хворих критично побільшало.
Багато з нас свідомо не йде на рентгенобстеження, вважаючи, що «візьме» велику дозу опромінення. За роз’ясненнями ми звернулися до головного консультанта Головного управління охорони здоров’я Києва з рентгенофлюорографічної служби Володимира ОСАДОВСЬКОГО.
— Ви очолюєте Київський міський центр нових рентгенівських технологій Головного управління охорони здоров’я Києва. Відомо, що останнім часом майже половина захворювань населення України пов’язана із недугами органів грудної клітки. Їх вчасне виявлення дає змогу підвищити ефективність лікувально-профілактичних заходів, скоротити витрати.
— Основним методом раннього виявлення уражень органів грудної клітки нині є рентгенологічне обстеження. З 1999 року замість плівкової флюорографії в Україні почали вводити цифрову рентгенологію. Тепер у медичних закладах країни працює понад 50 таких систем. У Києві в 2002 році обстеження на них пройшло понад 380 тисяч осіб. Так, кияни отримали дозу опромінення на 30 відсотків меншу порівняно з 2000 роком. Усього за останні три роки цифрову рентгенологію пройшли понад мільйон осіб.
Наш центр займається обстеженням працівників підприємств Києва. Із 150 тисяч оглянутих уперше виявляємо приблизно 30 хворих на туберкульоз і 18 хворих на рак.
Хвилює мене і здоров’я студентів. Зазвичай ці люди мешкають у гуртожитках, і якщо форма туберкульозу відкрита — можуть заразити чимало своїх однолітків.
— А яка подальша доля тих, у кого виявили туберкульоз?
— Протягом трьох днів робимо додаткові обстеження на рентгенобладнанні і відправляємо на консультації в Центральний туберкульозний диспансер, диспансер при студентській поліклініці, або у пульманологічний центр, де хворого оглядають пульмонолог та онколог. З відкритою формою туберкульозу хворих госпіталізують відразу. Дослідження і лікування хворих на цю недугу фінансуються державою.
— Якщо доросла людина отримує у 10—15 разів менше дозове навантаження, то у скільки зменшується опромінення завдяки цифровому флюорографу в дитини?
— Раніше ми обстежували на флюорографі дітей з 15-річного віку. Сучасні технології дають можливість перевіряти вже трирічних малюків. При цьому дозове навантаження зменшується у 15—20 разів! Вітчизняну систему «Альфа», яку серійно виготовляє АТЗТ «Телеоптик», ми тричі представляли на міжнародному конгресі радіологів у Відні. Там її визнали однією з найкращих. Нині у столиці 19 модернізованих і нових флюорографів, які певною мірою розв’язали питання з профілактичними оглядами. До речі, роботу авторського колективу «Розробка та впровадження у виробництво і в медичну практику рентгенодіагностичних систем для обстеження органів грудної порожнини з цифровими приймачами на базі решіток фотодіодних матриць» висунуто на здобуття Державної премії України 2003 року в галузі науки і техніки.
Валентина СКОРОПАДСЬКА, заслужений журналіст України.
