У Державному агроекологічному університеті відзначили 88-й день народження Марії Дмитрівни Сенькової. Вона пов’язала свою долю з головним сільськогосподарським вузом Житомирщини ще в 1933(!) році. Коли б не Велика Вітчизняна війна, в її трудовій книжці так і залишився б єдиний запис: завідувачка канцелярії. Але на п’ятий день після нападу гітлерівців її мобілізували на службу в евакогоспіталь, з яким пройшла через всю Україну, аж до Кемерова, а потім до Псковської і Ленінградської областей. Довелося робити значно більше, ніж передбачено скромною посадою секретаря-друкарки: і рани перев’язувати, і поранених годувати, і листи писати. А ще допомагала лікувати піснею: організовувала концерти, сама співала — українські та російські пісні, романси, арії з опер. Про той період життя нагадують тепер воєнні нагороди, а ще —нарис у книзі «Жінки Житомирщини у роки Великої Вітчизняної війни».

Перше вітання — від ректора університету Антона Малиновського. Коли він, щойно відслуживши в армії, вступив до тодішнього сільгоспінституту, в Марії Дмитрівни вже був чималенький трудовий стаж. Йшли роки, став «довгожителем» серед голів облдержадміністрацій, повернувся до вузу ректором —і застав Дмитрівну на тому самому місці...
А потім для неї, учасниці художньої самодіяльності впродовж 60 літ, лауреата обласних і республіканських конкурсів, співали декани і завідувачі кафедр та відоме тріо бандуристок «Росава», грав на баяні заслужений артист України Микола Железников.
Ось так ідуть на заслужений відпочинок у 88 років.