Новий проект бюджету визначатиме динаміку економічного відновлення, одночасно тестуючи рівень платоспроможності сімей — про райдужні очікування.
Законодавці встановили кримінальну відповідальність для власників і пов’язаних з банками осіб — про останній запобіжник.
НКРЕКП підвищила мінімальний тариф на газ для населення 
у 3,3 разу, до 3600 гривень за тисячу кубометрів, а на тепло — на 72 відсотки, до 537,2 гривні за гігакалорію (без ПДВ) — про найбільшу статтю витрат домогосподарств.

Вимушена корекція


Законодавці виявили неабияку згуртованість під час голосування за новий варіант бюджету (273 — «за»), тому повторюся про те, на чому вже наголошував у попередньому «Балансі...». Планується, що доходи державної скарбниці зростуть номінально з 1721 до 1850 мільярдів гривень, тобто на 129 мільярдів гривень. Я вважаю такі очікування завищеними навіть за високої інфляції і зростання девальвації гривні. Поясню чому.
По-перше, девальвація суттєво зменшить бюджетні надходження по імпорту, не дорахуємося мільярдів гривень ввізного мита і ПДВ. По-друге, в умовах затяжної війни і слабкості банківської системи не варто сподіватися на активізацію інвестиційного попиту, який є передумовою економічного розвитку. По-третє, новий варіант головного фінансового балансу країни передбачає зростання і формального дефіциту (до 4,1 відсотка від рівня ВВП), і неформального, який зумовлений зростанням та явним приховуванням видатків НАК «Нафтогаз України»,  місцевих бюджетів, кредитами за державними гарантіями тощо (за деякими оцінками, дефіцит становить 11 відсотків від рівня ВВП). Нарешті, в середній обмінний курс у 21,7 грн./$, прямо кажучи, віриться не дуже. Мимоволі напрошується висновок, що доходна частина бюджету малореалістична, а за погіршення макроекономічних показників може бути переглянута ще раз. Водночас важливість ухвалених змін через їхню узгодженість із МВФ переоцінити важко, оскільки без фінансової підтримки міжнародних кредиторів і донорів цього року не розквитатися з борговими зобов’язаннями і не відновити втрачену в останні місяці курсову рівновагу на валютному ринку. І ще. За рахунок доходів уряд сподівається провести на-прикінці року індексацію заробітних плат і пенсій, чого українці не бачать уже другий рік поспіль, а також профінансувати нову амбітну програму житлових субсидій, щоб бодай якось пом’якшити наслідки від подорожчання комунальних послуг.


Стаття для олігарха


Судячи з ентузіазму, з яким ухвалили закон, що встановив відповідальність власників і пов’язаних із банками осіб за платоспроможність фінустанов, законодавці знають, з чого починати, щоб гарантувати вплив на найближчу перспективу. Відтепер пов’язані з банком особи за неправомірні дії, які завдають шкоду банку, відповідатимуть своїм майном, а якщо такі дії спричинили неплатоспроможність, то таке загрожує тюремним ув’язненням від року до п’яти. У «Дельта Банку» ввели тимчасову адміністрацію в останню хвилину до появи цього закону, і очевидно, що свічок у церквах додалося. Але ланцюжок неплатоспроможних банків на «Дельта Банку» не обірветься — банкрутства фінустанов триватимуть і далі. Тим часом обмежений ресурс Фонду гарантування вкладів змушує регулятора користуватися іншими джерелами порятунку постраждалих вкладників, з яких емісійний — чи не найзручніший. А хіба треба нагадувати, що емісія платіжних засобів за умов падіння економіки розкручує інфляційну спіраль? У світлі такого розвитку подій рішучий крок законодавців мимоволі асоціюється з останнім запобіжником від цілковитого занепаду банківської системи.


Тарифи — для народу


Нарешті — про різке подорожчання газу і тепла починаючи з 1 квітня. Нагадаю, мінімальний тариф діятиме в опалювальний сезон (з 1 жовтня по 30 квітня), якщо обсяг споживання становить 200 кубометрів на місяць, якщо вище — тариф становитиме 7188 гривень за тисячу кубометрів. У міжсезоння (з 1 травня по 30 вересня) такий само тариф діятиме незалежно від обсягів споживання палива. У середньому ціна на газ для всіх категорій споживачів, відповідно до меморандуму з МВФ, зросте на 280 відсотків. Поясню, чому для уряду і споживачів це також варіант без варіантів.
Ясно, що треба розв’язати комунальну задачу після девальвації і подорожчання транспортування газу, після низки хибних рішень, які приймали уряди майже всіх скликань упродовж багатьох років. Для прикладу нагадаю, з чого починався найтиповіший 2013-й. Уряд дозволив встановлювати тарифи на комунальні послуги нижче економічно обґрунтованих, тобто такі, що не покривали планових витрат. Де-факто вони й без того були збиткові через подорожчання природного газу, водопостачання та тепла. Отже, в той час як комунальному сектору не вистачало газу власного видобутку, з року в рік ПАТ «Укргазвидобування» фактично позбавляли ресурсу на оновлення потужностей. Війна з Росією, імпортером природного газу, змусила пошкодувати про це. У липні минулого року довелося знову підвищувати тарифи на газ для того, щоб комунальні послуги принаймні досягли собівартості.
Тим фактом, що вартість газу для населення була збитковою, знехтували. По-перше, йшлося про товар політичний — газифікація територій примножує електоральні голоси. По-друге, транспортує і торгує газом на ринку монопольно НАК «Нафтогаз України». По-третє, приватний і напівприватний нафтогазовий бізнес від 2013 року нарощує видобуток природного газу, тоді як ПАТ «Укргазвидобування» тупцює на місці (торік — 15,1 млрд. куб. м). Нарощуванню прибутків приватників сприяє різниця в тарифах для споживачів різних категорій. Нагадаю: вартість газу для промисловості ще вчора в рази перевищувала тарифи для населення. Комунальний сектор сплачував 1309 гривень за тисячу кубометрів, тоді як промисловість — понад 6 тисяч гривень. І відтепер промислова ціна на газ (майже 9 тисяч гривень) пере-
криватиме комунальну при тому, що дорогу імпортну сировину споживають обидва сектори, а різниця в тарифах створює чудовий ґрунт для спекулятивних операцій. Тепер згадайте, який уряд не обіцяв МВФ виправити тарифний дисбаланс для того, щоб перейти на ринкові ціни, — обіцяли всі.
Підсумую. Нинішнє різке підвищення тарифів на газ і тепло зумовлене здебільшого багатолітнім недофінансуванням внутрішнього видобутку вуглеводнів, девальвацією гривні, а також плачевним станом балансу НАК «Нафтогаз України», який унеможливлює прозорість ціноутворення на енергоринку. 
Принаймні цього тижня представники НАК «відбрили» представників Нацкомісії з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, які поцікавилися основними показниками руху коштів.
 

ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА

Віктор ПИНЗЕНИК, народний депутат:

 


«Матеріали в бюджет містять натяки на деякі рішення, які, можливо, здійснять вплив на середньострокову перспективу (освіта, пенсійна система, ціни на газ)... У будь-якому разі вплив на поточну бюджетну ситуацію незначний...»