Особисто мені гральні автомати не подобаються. Але, за великим рахунком, «подобається—не подобається», «грати чи не грати» — проблема особистого вибору. Послуги грального бізнесу співвітчизниками затребувано і як вид економічної діяльності державою визнано. Як то кажуть, сплатив податки — заробляй собі на життя. Але... не здумай обдурити державну машину.
У приватного підприємця Анжели Орлової в п’яти точках Миколаєва були встановлені гральні автомати, що належали їй. Цілком легальний, зареєстрований за правилами бізнес. 2002 року податкова інспекція Ленінського району видала їй посвідчення про сплату єдиного податку спочатку на перший квартал, а потім продовжила його до кінця року.
Отож події восьмого травня минулого року і для самої власниці, і для її службовців були цілковитою несподіванкою. Раптово і одночасно у п’яти точках з’явилися люди в масках та військовій формі. Почали огляд приміщень, перевірку особистих речей і допит переляканих співробітників (переважно молодих жінок). Податкові міліціонери вилучили всі документи, опечатали гральні автомати. Щоправда, в одному залі ще й неграмотно вимкнули системний блок комп’ютера і вивели з ладу всю мережу автоматів. Пізніше представник сервісної компанії зробив висновок: машини відновленню не підлягають. Податківці видали два протоколи за результатами перевірки, де було зафіксовано незначні адміністративні порушення.
Орловій упокоритися б! Хтозна, можливо, в податковій міліції проводили навчання. А може, когось із можновладців власне чадо «дістало». Але ж бо ні —пішла до обласної податкової адміністрації по пояснення. Там сказали, що у зв’язку з перевіркою вона має подати цілий перелік документів. Орлова все виконала точно і негайно. А за тиждень отримала повідомлення, де було сказано, що 17.05.02 р. проведено перевірку підприємницької діяльності з питання дотримання законодавства про патентування, про що складено акт.
Невдовзі слідчий відділ управління податкової міліції порушив кримінальну справу стосовно підприємця. Та звернулася до обласної прокуратури. Звідти надійшла відповідь, в якій ішлося, що матеріали, які стали підставою для кримінальної справи, не відповідають вимогам чинного законодавства, що рішення про порушення прийнято передчасно, у зв’язку з чим постанову про порушення кримінальної справи скасовано. Відповідну постанову прокурора надіслано на адресу управління податкової міліції 17 червня 2002 року.
Але вже наступного дня Орлову знову сповістили про відкриття кримінальної справи. Її звернення до відділу боротьби з корупцією податкової адміністрації результатів не дали.
Вирішила тоді невгамовна Анжела Анатоліївна звернутися до суду. І ось Господарський суд Миколаївської області від 08.08.02 р. рішення податкової інспекції скасував, висновки акта перевірки визнав такими, що не відповідають чинному законодавству. В апеляційній інстанції рішення Миколаївського суду було підтверджено постановою від 01.10.02 р. Одеського апеляційного господарського суду. Вже нинішнього року Орлова двічі виграла суд у податкової і в Миколаєві, і в Одесі.
Начебто хепі-енд у правовій державі. Якщо не зважати на те, що господарська діяльність приватного підприємця зусиллями податківців практично паралізована. Партнери по бізнесу з «кримінальним авторитетом» в особі Орлової відносини припинили. Репутацію зіпсовано.
А що податкова? Ну, подумаєш, порушили Закон «Про державну податкову службу», де йдеться про те, що позапланові перевірки можна проводити лише за офіційно зареєстрованими конкретними фактами злочинів і правопорушень на підставі заведеної оперативно-розшукової справи або порушеної кримінальної справи. З’ясовується, можна і навпаки: спочатку операція «Захоплення», а вже потім справа. Що з того, що самі видали Орловій дозвіл здійснювати діяльність за спрощеною системою оподаткування зі сплатою єдиного податку, фактично дозволивши працювати без патенту. Адже сьогодні вимоги інші. Але підприємець і не відмовляється працювати за законом, головне — скажіть, що треба.
Ні, гральні автомати мені точно не подобаються. Не самі автомати, звісно, а пристрасть до гри. Погляньте, як вона поглинула не підлітків, а державних мужів. Не розібрати, де економіка, де ідеологія, педагогіка, а де психіатрія. Мав рацію батько народів, коли стверджував, що влада — це більше, ніж гроші, це пристрасть.
