Численні скарги споживачів свідчать про те, наскільки недосконала наша система телефонних послуг. Виходить, що весь витратний бік телефонних компаній «повішено» на споживача. І тягне він цю лямку зовсім не добровільно, а лише з причини незнання своїх законних прав. Чи багато хто нині замислюється над тим, чи відповідає технічна база телефонних компаній тому міжнародному рівню, про який вони заявляють і за який беруть із нас гроші? Наприклад, на Заході, як відомо, посекундна тарифікація розмов. А в нас годі зняти слухавку і покласти її знову на важіль, як на лічильникові вже зафіксовано хвилину, що маємо оплатити.
До речі, телефонні лічильники — одна з актуальних тем. Це запитання в структурах із захисту прав споживачів луганчани почали ставити дедалі частіше. Їхні вимоги законні: лічильник, що показує тривалість телефонних розмов, має бути у споживача, а не на телефонній станції. Так само, як і лічильники на гарячу та холодну воду, електроенергію й газ.
Не відповідає міжнародному рівню і спеціальне обладнання телефонних компаній, яке давало б змогу визначати несанкціоноване під’єднання. Нерідко пенсіонери отримують рахунки з нереальними для них сумами за розмови з Америкою, Канадою, Ізраїлем... Довести, що розмови з цими абонентами не було, у нас складно. А західний споживач знає, що винуватця знайдуть і покарають. До того ж це зробить сама компанія, яка стоїть на варті інтересів споживачів і піклується про свій імідж. У Луганську зафіксовано лише кілька випадків, коли з допомогою міського відділу і обласного управління з захисту прав споживачів змогли відстояти право громадян, до телефонів яких було несанкціоноване підключення.
Утім, частка відповідальності лежить і на самих споживачах. Як то кажуть, незнання закону, а в даному разі своїх прав, не звільняє громадян від відповідальності. Йдеться про угоди, що їх укладає зі споживачами телефонна компанія. Ясність вніс начальник відділу з захисту прав споживачів, управління й контролю Луганської міськради Володимир Клоков:
— Ніхто нині не питає з телефонних компаній за незаконне внесення до угоди такого положення. Дана організація залишає за собою право проводити ремонтні роботи протягом п’яти днів, при цьому абонент має сплачувати за цей час, навіть не користуючися телефоном. Наші громадяни неуважно читають те, що підписують і вкотре дають себе ошукати. А механізми обману тим часом удосконалюються.