Про намір поставити оперу «Князь Ігор» під відкритим небом художній керівник Донецького театру опери та балету Вадим Писарєв заявив іще торік. Ідея відтворити легендарні події на території, де вони свого часу відбувалися, здається, кружляла в повітрі. 

Виставу збиралися показати над Сіверським Дінцем, навпроти Святогірського монастиря. Уявіть: просто на березі — літній театр на 3 тисячі глядачів. Під передзвін, що лунає із дзвіниці, до берега пристають шість давньоруських човнів, а в батальних сценах —справжні вершники на конях. Авторам задуму не бракувало фантазії. Втім, як і грошей: проект вартістю близько 1 мільйона гривень узялася фінансувати корпорація «Індустріальний союз Донбасу».

Однак днями керівник донецької опери повідомив журналістам дві новини — добру і погану. Добра: прем’єра таки відбудеться у Святогір’ї. Погана: це буде не нинішнього літа, як планувалося, а на рік пізніше. За домовленістю з керівництвом облдержадміністрації, подію приурочено до присвоєння Святогірському монастирю статусу лаври. В усякім разі, це офіційна причина перенесення прем’єри.

Вадим Писарєв, постановник опери, виглядав засмученим: адже костюми і декорації готові на 70 відсотків, репетиції в розпалі, є домовленість із Великим театром про приїзд солістів.

— «Князя Ігоря» ми все одно ставитимемо, — запевнив народний артист України. — Зробимо дві версії: одну для театру, другу для відкритої сцени. Обіцяю, це буде дуже видовищно. Наче документальний фільм, але наяву.

Прем’єра на донецькій сцені запланована наступної весни. На відкритому ж майданчику глядачам обіцяють, крім справжніх коней, човнів і дзвонів, ще й реальні вогнища і навіть сонячне затемнення (як його влаштувати, в театрі ще думають). Кажуть, що схили крейдяних гір довкруг Святогір’я дають дуже гарну акустику. До речі, місцевий монастир схвально поставився до ідеї, «навіть незважаючи на половецькі танці», каже Вадим Писарєв.

Театр має намір об’їхати з оперою Бородіна найбільші монастирі України. Зокрема, друга вистава запланована в Софронівському монастирі, у Путивлі, де лунав плач Ярославни.