Сьогодні 17-та річниця Чорнобильської катастрофи

Чому все-таки сталася та страшна техногенно-екологічна планетарна катастрофа? Як краще і скоріше подолати її наслідки, захистити потерпілих від неї? Пошук відповіді на ці складні й болючі запитання щороку особливо пожвавлюється у квітні, напередодні сумної і трагічної події, яка сталася 26 квітня 1986 року. Серед численних цьогорічних заходів найпомітніша — парламентські слухання «17-та річниця чорнобильської катастрофи. Досвід подолання», котрі відбулися 14 квітня. Їх учасники віддали данину пам’яті і шани тим, хто, приборкуючи радіаційну стихію, пожертвував собою, пішов із життя чи втратив здоров’я, постраждав. Водночас Верховна Рада зосередила увагу на проблемах подолання страшних наслідків небаченої досі ядерної аварії, які зачіпають практично кожну нашу сім’ю, кожного українського громадянина.

Після слухань у країні відбулася низка заходів громадських організацій. Приміром, «Союз Чорнобиль України» у ході своєї тижневої благодійної акції «Дітям Чорнобиля-2003» провів у лікувальних закладах концерти для дітей-«чорнобильців», надав їм різноманітну гуманітарну допомогу. А ось акціонерне товариство «Філіп Морріс Україна» у рамках своєї благодійної програми «Допомога дітям Чорнобиля» надав кільком медичним закладам України допомогу на загальну суму 1 мільйон 590 тисяч гривень.

Та все-таки, дякуючи усім, хто надає таку допомогу, доводиться констатувати: це крихти. Адже серед майже трьох мільйонів потерпілих осіб майже вдвічі зменшилася кількість здорових людей. У забруднених радіонуклідами регіонах зросла захворюваність серед дітей. У той час фактичне фінансування заходів, пов’язаних з ліквідацією наслідків чорнобильської катастрофи, та із соціального захисту населення з року в рік зменшується — з 57,3 відсотка у 1998 до 21,5 у 2002 році проти реальних потреб згідно з чинним законодавством. Минулого року та в першому кварталі нинішнього майже повністю профінансовано видатки, передбачені держбюджетом для реалізації «чорнобильських» заходів. І все-таки заборгованість держави із соціальних виплат потерпілим становить 665,8 млн. гривень.

Ось чому Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи Григорій Рева звертається до трудових колективів, їх керівників виявити чуйність і допомогти у розв’язанні найболючіших проблем ліквідаторів аварій, усіх потерпілих від чорнобильської катастрофи.

У ці квітневі дні наші погляди, звісно, спрямовані туди, де сталося лихо. Де тепер державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» виводить зупинену станцію з експлуатації, підтримує безпеку об’єкта «Укриття». Туди, де чекають змін у чинному законодавстві про звільнення від оподаткування міжнародної технічної допомоги, через що вона стримується. А відтак стримується і виконання спеціальної комплексної програми. Туди, де й досі зберігається таємниця: які справжні причини тієї катастрофи з-поміж більше 100 різних версій, із котрих дві найреальніші й суперечливі. На думку одних дослідників, вона сталася унаслідок грубого порушення персоналом 4-го енергоблока правил безпечної експлуатації реактора. Твердження інших: реактор мав принципові конструктивні недоліки, які «допомогли» черговій зміні довести його до вибуху.

Уже не один рік за рішенням Української екологічної асоціації «Зелений світ» і «Союз Чорнобиль України» група українських юристів веде власне розслідування причин та обставин аварії. 12 років тому вона оприлюднила свій попередній висновок. І ось 24 квітня — всеоб’ємний остаточний: у небезпечному суспільстві не може бути безпечних конструкцій реакторів і безпечної експлуатації їх. Ідеться про прийняття принципових рішень на найвищому рівні стосовно атомної енергетики.

Відзначаючи сумну чергову річницю чорнобильської катастрофи, всі ми маємо знати правду. Повинні знати. Щоб не повторити подібне. Щоб до АЕС ставлення було безпечне.

А з нагоди чорнобильської трагедії напередодні річниці на станції і в місті атомників Славутичі побувало багато народних депутатів України, керівників різних рангів, представників багатьох громадських організацій. Вчора на алеї Пам’яті біля станції, де встановлено пам’ятні знаки загиблим у перші дні аварії, відбулася поминальна панахида. Біля пам’ятника Прометею пройшов мітинг ветеранів-енергетиків та учасників ліквідації аварії. Панахида і літературно-музична композиція відбулися минулої ночі, з 25 на 26 квітня, біля меморіалу Героям Чорнобиля у Славутичі. В 00 годин 23 хвилини, коли сталося лихо, там пройшла хвилина мовчання.

Добре, що ці вже традиційні хвилюючі заходи свято зберігаються. Що ми не забуваємо про свій людський обов’язок — пам’ятати й шанувати. Бути вірними і вдячними. І якби про це не забували не лише напередодні річниць цієї страшної трагедії