У самому лише підручнику «Хімія-8» використано 13 неправильних понять. Тому в школі послуговуються не науковою мовою сучасної хімії, а квазівченим сленгом, який не має жодного стосунку до предмета вивчення. Цей сленг не дає вчителям змоги виконувати закон про загальну середню освіту, що вимагає виховувати у школярів науковий світогляд. У становищі, яке склалося, вважаю, винні Держстандарт України та Міністерство освіти і науки.
Так, Держстандартом затверджено стандарт ДСТУ 2439-94 «Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення», у якому основне поняття «хімічний елемент» не має методологічного, науково-теоретичного і логічного обгрунтування, що зумовлює хибність чотирьох пов’язаних із ним понять, назв хімічних елементів та їх груп, найважливіших визначень. Фахівці відомства вважають, що вони не відповідають за науково-технічне обгрунтування стандарту. «Стосовно суті стандарту, тобто наведених у ньому термінів та визначень, їх науково-теоретичного обгрунтування, то ці питання не належать до компетенції Держстандарту України. Такі питання мають бути вирішені в наукових колах України», — читаємо в листі відомства.
Я надіслав міністрові освіти і науки листа з проханням звернутися до Держстандарту з вимогою скасувати стандарт ДСТУ 2439-94. У відповідь отримав відписку.
При цьому ніхто не зважає не лише на мій аналіз стандарту, а й на думку членів Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держстандарту України та Міносвіти, які вважають, що «дискусійні наукові поняття, які перебувають у стані розвитку, стандартизувати недоцільно».
Ладен подати безліч інших документів, які свідчать про небажання Держстандарту та Міністерства освіти і науки припинити перетворення учнів на дурнів.
Володимир ШЕВЦОВ,доцент.
Кривий Ріг.
