Другий міжнародний турнір пам’яті Ігоря Ткаченка. Київ. Спорткомплекс «Авангард». Участь брали команди дівчаток 1988 року народження і молодших на рік хлопчиків.
Уже за традицією найсильніше виступили підопічні Ірини Нагорної та Лариси Єщенко з київського клубу ТІМ. Вони переграли команди Гродно (Білорусь) —73:62, Кишинева (Молдова) — 69:53 і другий колектив Києва — 72:68.
У хлопчиків перемогу здобув колектив Первомайського району Москви. Другими фінішували туляки, третіми — спортсмени з Куйбишевського району столиці Російської Федерації. Хоча в останньому матчі вони поступилися київському «Авангарду» — 67:73. Адже, згідно з регламентом, за рівної кількості очок рахували закинуті і пропущені м’ячі. До речі, у складі авангардівців хорошою і результативною грою вирізнявся Ігор Ткаченко-син. На жаль, його тата Ігоря Анатолійовича, відомого тренера (наставника жіночої збірної України і дворазового чемпіона країни, київського клубу «ТІМ-СКУФ»), уже немає з нами. Але його добрі справи в царині баскетболу продовжують дружина, рідні, друзі. А син, як бачимо, серйозно захоплюється грою. І мати хлопчика, головний тренер клубу вищої ліги «ТІМ-СКУФ», олімпійська чемпіонка Марина Ткаченко зробить усе, щоб Ігорьок з часом досяг вершин у спорті. Принаймні дуже старатиметься, щоб так було.
Ми попросили пані Марину прокоментувати підсумки змагань, які, на думку учасників, відбулися на дуже високому організаційному рівні. Ніхто не залишився без призів, цінних подарунків.
— Такі турніри дають велику користь. Адже серед їх учасників — представники різних шкіл. Цього разу змагалися представники російської, білоруської, молдавської та української. Відбувається процес взаємозбагачення.
— І наша школа, виходить, не пасе задніх?
— Це так, але наші справи не такі вже й безхмарні, як декотрим здається. Мій чоловік упродовж багатьох років по-справжньому піклувався про жіночий і дитячий баскетбол в Україні. Вкладав у справу душу, сили, чималі власні кошти, він був максималістом, високо піднімав планку. На жаль, таких ви сьогодні не знайдете в жодному регіоні. Отож тепер я мушу нести цю естафету. Дуже важко, бо Ігор усе вирішував простіше і краще. У мене таке враження, що нікому в Україні дитячий баскетбол не потрібний. Але, запевняю, ми не здаватимемося, скільки буде сил, стільки й працюватимемо. Працюватимемо на совість.
— Кажуть, що клуб ТІМ «закриває собою» всі питання, пов’язані з представництвом столиці в різних турнірах?
— Так. А ще наші дівчатка складають кістяк юнацької збірної України. І, як бачите, тепер почали допомагати готувати зміну й чоловічому баскетболу. Все це започаткував і плекав Ігор.
— У національному чемпіонаті «ТІМ-СКУФ» поки що другий, а чи є надія повернути чемпіонський титул?
— У нас молода команда. Тому дівчата мріють про чемпіонство. А як воно вийде насправді?.. Попереду ігри плей-оф, і ми, звичайно, постараємося досягти максимального результату. Користуючись нагодою, хочу запросити прихильників баскетболу до залу університету фізичної культури і спорту, де з 10 по 14 квітня проходитиме завершальний тур регулярного чемпіонату України серед жінок (щодня початок ігор об 11.00). А вже після цього етапу розпочнеться боротьба безпосередньо за медалі.
